Минув рік авіакатастрофи під Чугуєвом.

Єдиний що вижив рік тому в авіакатастрофі під Чугуєвом курсант В’ячеслав Золочівський. ВІн цих пір продовжує мріяти про небо, комісований з армії. Він навіть не отримав компенсації за втрату здоров’я. Його сім’я – мама та брат. Вони живуть на зйомній квартирі. Для її оплати мамі доводиться працювати в дві зміни.

Квартиру і компенсацію мамі і синові обіцяли все: і екс-глава Харківської області Олексій Кучер, і якісь інші люди. Але поки зрушень в цьому питанні немає. Можливо, колишній курсант навіть судитиметься. Правда, у Верховній Раді пообіцяли, що з Іриною Золочівської, мамою В’ячеслава, зв’яжуться і допоможуть.

А 25 вересня 2020 року Ірина Золочівська вважає другим днем ​​народження свого сина В’ячеслава. “Я вдячна Богу, ангела-хранителя, що вберіг мого сина рік тому, і прошу, щоб ангел оберігав його і далі”, – каже мама.

Залишитися в живих після катастрофи літака, як кажуть самі авіатори, це один шанс на мільярд. А в Книзі рекордів Гіннесса ведуть статистику. З 1936 року в світі 77 осіб залишилися єдиними вижили в результаті подій, що відбулися з багатомісними повітряними цивільними і військовими бортами, в результаті яких в живих залишився тільки одна людина. В Україні таких двоє: курсант В’ячеслав Золочівський та інженер-експериментатор Микола Фомін, який вижив під час сертифікаційного польоту в 1992 році.

Днями В’ячеслав Золочівський, за словами радника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Гната, був виключений з лав ЗСУ.

Але, як зазначає Ірина Золочівська, Славик наполягає на своєму. “Він продовжує мріяти про небо. Хоча і пережив таке, що ворогу не побажаєш”, – говорить “Вістям” Ірина.

Слава, що втратив рік тому відразу 19 однокурсників, з багатьма з яких його об’єднувала близька чоловіча дружба, психологічно, як кажуть, в нормальному стані. Хоча, за словами Ірини Золочівської, це сталося не відразу.

“Зараз стан сина вже нормальне. У нього просто величезна сила волі. Хоча і спить він останнім часом погано. Про аварію говорити не хоче. Боляче. Зовсім нічого не згадує вголос, у всякому разі, при мені. Але 25-е для нього було дуже важким психологічним днем. Крім того, він не вчиться. Чи не вчився цілий рік – лікарні, комісії. Хоча він до кінця сподівався, що повернеться до навчання “, – розповідає” Вістям “Ірина.

У минулому році в жовтні В’ячеслав отримав від керівництва Харківського національного університету Повітряних сил, де навчався, медаль “За військову службу Україні”. Він тоді перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону. І був сповнений надій. Він заявляв, що має намір продовжувати навчання після курсу реабілітації. “Я хочу літати”, – говорив В’ячеслав. До слова, він міг би стати не першим військовим льотчиком в сім’ї. Його батько – військовий льотчик у відставці.

Але Слава стриманий з мамою, а один з офіцерів, що спілкувався з ним, з яким поговорили “Вести”, зазначає, що у хлопця серйозна психологічна травма. “Він зовні дуже адекватний. І взагалі дуже порядна і хороша в усіх відношеннях хлопець. Але така серйозна травма не може пройти безслідно. Наскільки мені відомо, так, його мучили кошмари, з ним працював психолог”, – пояснив офіцер.

“Мені доводиться працювати майже цілодобово. Зміна до 21:00, відпускають о 21:30. Поки доберуся додому, сил зовсім не вистачає. Ледве встигаю щось приготувати молодшому синові поїсти. Він змушений був піти працювати. Оскільки, незважаючи на важкий графік, сама я не можу потягнути все, ще й оренду квартири “, – розповідає Ірина.

З батьком дітей Ірина в розлученні, а рідних у неї в Україні немає. “Ми приїхали з Далекого Сходу, де чоловік служив, до Харкова, оскільки Славін тато звідси родом. Але майже відразу розлучилися, тому допомоги мені чекати більше немає звідки. Коли сталася авіакатастрофа, до мене багато ходили: і губернатор Олексій Кучер, і президент приходив і говорив на камери, що не залишить нас у біді. Приходила нардеп Марія Мезенцева, яка як би від імені президента обіцяла допомогу, приходили журналісти. І всім я говорила: допоможіть хоча б житлом, раз так сталося. Але все це відбувалося тільки три дні. на камери. А потім все. Хоча я і до Кучеру потім на прийом ходила, і Марія зі мною спілкувалася. Але все швидко забувають свої обіцянки “, – ділиться Ірина Золочівська.

Народний депутат Марія Мезенцева розповідала у ЗМІ, що не знала, що рішення проблем сім’ї Золочівський зависло. “Я винесу це питання на обговорення з колегами по МФО” Слобожанщина “в парламенті, яке залучалося на момент катастрофи до розслідування”, – сказала Мезенцева.

За словами народного депутата, вона пропонувала В’ячеславу реабілітацію. “Але Славик відмовився, не знаю, чому. Ця пропозиція в силі досі. І мені щиро шкода, що мама не отримала матеріальну допомогу, це для мене новина. Я сьогодні перевірю всю цю інформацію. А у Ірини є мій прямий контакт. для неї я завжди на зв’язку “, – запевнила Мезенцева.

Розслідування катастрофи, як заявила генпрокурор Ірина Венедиктова, знаходиться на завершальній стадії і готова до передачі в суд. Слідство визнало винними в трагедії шість посадових осіб – це керівник польотами, командир частини і два його заступника, начальник ХУПС та командувач Повітряних сил ЗСУ Сергій Дроздов, які не забезпечили безпеку польотів і дотримання правил експлуатації, і ці порушення були системними. А під час кризової ситуації керівництво польотів не прийняло достатніх адекватних заходів, щоб уникнути авіакатастрофи.

У самому вузі кажуть, що це помилка екіпажу. “Бортовий технік, не погодивши з командиром, загасив обидва двигуни, що призвело до різкого зниження літака. І це було критичне прийняття рішення. З одним двигуном вони б змогли сісти без аварії. Ми це відпрацьовуємо під час навчання”, – сказав нам один з викладачів.

Тим часом батьки загиблих курсантів обурюються, що до сих пір ніхто не відповів за смерть їхніх дітей. “Полковники і генерали виправдовують один одного. Як вони могли посадити всіх дітей в один літак. Ми хотіли зіграти весілля синові, а не збирати поминки!” – обурюється в одній з груп в соцмережах мати загиблого курсанта Артема Дудли Анжела.

До слова, в командуванні Повітряних сил  ЗМІ свого часу повідомляли, що батьки загиблих отримали компенсацію у вигляді одноразової допомоги – по 1,5 млн грн, які виділив Кабмін.

За публікацією у ЗМІ.