Необхідно змінити пенітенціарну систему в державі, адже нині вона все ще спрямована не на виправлення правопорушника, а на його тимчасову ізоляцію від соціуму.

ВІдчуваємо необхідність змінити пенітенціарну систему в державі, адже нині вона все ще спрямована не на виправлення правопорушника, а на його тимчасову ізоляцію від соціуму. За прикладом же європейських країн, головна ідея в’язниці має полягати у наголосі на реабілітації в’язнів, а не на покаранні. Умови життя під час відбування покарання не мають бути додатковим покаранням. Тому замість «наглядати і карати», як було в Україні багато років, Міністерство юстиції обрало шлях ресоціалізації в’язнів. Саме про це йшлося під час Круглого столу «2021 – рік ресоціалізації: підсумки та перспективи».

В основі реформування системи виконання кримінальних покарань – документ, який визначає основні вектори її змін. Це – Стратегія реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації.

«Останні пів року ми плідно працювали над тим, щоб Стратегія і План її реалізації були реальними до виконання документами, і в Україні з’явився системний стратегічний документ, у якому передбачений реальний курс на зміни в пенітенціарній системі і конкретний план реалізації таких змін. Стратегія охоплює більшість проблемних на сьогодні напрямів пенітенціарної системи, і після затвердження Кабінетом міністрів України  стане для нас всіх робочим практичним документом. Наша основна стратегічна ціль – ефективна система виконання кримінальних покарань, що відповідає міжнародним, у тому числі європейським стандартам прав людини, система запобігання та протидії катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню», – зазначила під час свого виступу заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька.

За її словами, наразі основними стратегічними напрямами роботи є:

• створення належних умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту;
• створення та розвиток механізмів, які б унеможливлювали катування та інші жорстокі, нелюдські або такі, що принижують гідність, види поводження і покарання;
• забезпечення права на охорону здоров’я та належне медичне обслуговування в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
• збільшення застосування покарань та запобіжних заходів, не пов’язаних з ізоляцією від суспільства, та подальший розвиток органів пробації;
• удосконалення методів та інструментів виправлення і ресоціалізації засуджених та їх подальше впровадження;
• забезпечення належного рівня безпеки та правопорядку в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
• формування ефективної моделі підготовки та діяльності персоналу;
• розширення можливостей цифровізації пенітенціарної системи.

«Всі ці напрямки в ході розробки Стратегії і плану іі реалізації детально аналізувались і мають чіткі індикатори, заходи і фінансову складову», – наголосила Олена Висоцька.

Серед гучних проєктів Мін’юсту, які й впроваджуються в рамках реформування пенітенціарної системи, – такі:

• створено аналітичну карту (рейтингування) виправних колоній та слідчих ізоляторів;
• законсервовано 12 неефективно діючих установ;
• впроваджено проєкт «Велика приватизація в’язниць»;
• запроваджено платні послуги (послуга з надання поліпшених умов тримання в СІЗО та послуга з користування мережею Інтернет);
• розроблено концепт модельної установи;
• реалізовано проєкт «Підвищення якості харчування» в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах;
• розширено перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, якими можуть користуватися особи, взяті під варту, та засуджені;
• запроваджено проєкт «Індивідуальний простір для засуджених»;
• розширено можливості юридичного захисту ув’язнених.

«Ми активно працюємо над усіма напрямками реформування, і прагнемо інституційно закріпити ефективні проєкти і найкращі практики, тому активності року ресоціалізації будуть продовжуватись і розвиватися й надалі. А на наступний 2022 рік ми запланували роботу над створенням умов і мотивацією засуджених до праці – як важливого елементу ресоціалізації», – резюмувала заступниця очільник Мін’юсту Олена Висоцька.