Одержання коштів за ощадним (депозитним) сертифікатом

Національний банк України впродовж останніх років запроваджував перепони для отримання вкладниками їхніх валютних заощаджень у банках. За такої ситуації пошук альтернативних варіантів залучення іноземної валюти стало для банків актуальним питанням.

Законодавче регулювання

Відповідно до постанов правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 3.03.2015 р. № 160 (втратила чинність) та від 13.12.2016 р. № 410 (в редакції чинній до 24.08.2017 р.) було передбачено, що погашення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих в іноземній валюті, зі строком їх обігу не менше шести місяців здійснюється банками без обмеження сум після настання терміну, зазначеного в цьому сертифікаті. Відтак банки почали залучати іноземну валюту шляхом видачі клієнтам іменних депозитних сертифікатів, так як їх погашення дозволялося без обмеження сум. Однак чи такий варіант гарантує безперешкодне повернення банками готівкових коштів в іноземній валюті?

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», ст. 1065 Цивільного кодексу (ЦК) України ощадний (депозитний) сертифікат — цінний папір, що підтверджує суму вкладу, внесеного в банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. При цьому депозитні сертифікати поділяються на іменні депозитні сертифікати та депозитні сертифікати на пред’явника.

Згідно з п. 1.4 постанови правління НБУ «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» (постанова НБУ від 3.12.2003 р. № 516) залучення банком вкладів юридичних і фізичних осіб підтверджується договором банківського вкладу (депозиту) з видачею депозитного сертифіката. Відтак, даний договір унормовує правовідносини власника сертифіката та банку.

Договори банківського вкладу

Договори банківського вкладу, як правило, містять положення про те, що невід’ємною частиною договору є умови банківського обслуговування в конкретному банку, а тому з метою мінімізації ризиків клієнту також необхідно детально ознайомитися з відповідними умови банківського обслуговування. Таким чином, договір банківського вкладу з умовами банківського обслуговування (як невід’ємною частиною) є важливими для вкладника, оскільки вони врегульовують питання погашення сертифіката та видачу коштів.

З аналізу глави 5 постанови НБУ від 3.12.2003 р. № 516 слідує, розрахунки за придбані депозитні сертифікати та сплата грошових коштів за ними для юридичних осіб здійснюються лише в безготівковій формі, а для фізичних осіб — як у готівковій, так і в безготівковій формі.

За умови настання строку вимоги вкладу банк здійснює платіж проти пред’явлення депозитного сертифіката. Для цього вкладнику необхідно пред’явити сертифікат та подати заяву, в якій обов’язково мають зазначатися дані про документ, що згідно із законодавством України засвідчує особу (назва, серія та номер документа, дата видачі, повна назва органу, що видав документ). При цьому погашення депозитних сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, — в національній валюті за курсом НБУ на дату закінчення строку, що зазначений у депозитному сертифікаті.

Погашення депозитних сертифікатів

Слід звернути увагу на те, що погашення депозитних сертифікатів здійснюється лише банком-емітентом. Банк перевіряє справжність депозитного сертифіката і його відповідність записам на корінці або в реєстраційному журналі. Якщо дані збігаються, то в реєстраційному журналі власників сертифікатів робиться позначка про погашення (для іменного депозитного сертифіката) та здійснюється написання слова «Погашено» у правому верхньому куті сертифіката. До погашення приймаються лише оригінали депозитних сертифікатів. Однак, що робити, якщо втрачено депозитний сертифікат?

Згідно зі ст. 260 ЦПК України особа, яка втратила цінний папір (депозитний сертифікат) на пред’явника може звернутися до суду із заявою про відновлення її прав на втрачений цінний папір. Утім питання відновлення прав на втрачений іменний депозитний сертифікат не врегульовано ні ЦПК України, ні постановою НБУ від 3.12.2003 р. № 516. Водночас банки у власних умовах банківського обслуговування, як правило, допускають можливість виготовлення дубліката іменного депозитного сертифіката та отримання на його підставі коштів.

Таким чином, у випадку втрати депозитного сертифіката, погашення його банком можливе лише після пред’явлення рішення суду щодо відновлення права на втрачений депозитний сертифікат на пред’явника або після пред’явлення дубліката іменного депозитного сертифіката. В протилежному випадку відмова банку у виплаті грошових коштів буде правомірною (схожа позиція міститься в рішенні Апеляційного суду Запорізької області від 22.05.2015 р. у справі 234/11326/14).

Однак нерідко банки протиправно не здійснюють погашення депозитних сертифікатів. В такому випадку захистити порушене право вкладника на отримання коштів може суд. Так, Апеляційний суд Київської області ухвалою від 9.10.2014 р. у справі № 357/10389/14-ц дійшов висновку, що оскільки банком порушено умови укладених між ним та вкладником договорів, вимоги власника депозитних сертифікатів про повернення належних йому грошових коштів відповідають діючому законодавству та обґрунтовано були задоволені судом першої інстанції. При цьому суд вказав, що постанова правління НБУ № 328 від 30.05.2014 р, якою банківські установи обмежено у видачі готівкових коштів в іноземній валюті з поточних і депозитних рахунків у межах суми, еквівалентної 15 000 грн на добу, не може застосовуватися в зв’язку з порушенням порядку її реєстрації.

Згідно із підпунктом 6 п. 6 постанови правління НБУ від 3.03.2015 р. № 160 (втратила чинність) погашення раніше випущених депозитних сертифікатів на пред’явника здійснюється виключно в безготівковій формі. Водночас колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у справі № 761/8477/15-ц від 20.11.2015 р., критично сприйняла вказані обмеження, задовольнила позов про видачу особі коштів готівкою в іноземній валюті та зазначила, що відмова банку у видачі суми вкладів готівкою в іноземні валюті та нарахованих процентів з посиланням на обмеження, встановлені вищевказаною постановою, є такою, що позбавляє вкладника права володіти й розпоряджатися належними йому на праві власності грошовими коштами та є порушенням прав власника, визначених ст. 41 Конституції України та частинами 1, 2 ст. 319, ч. 2 ст. 386 ЦК України.

Більше того, постановою правління НБУ від 22.08.2017 р. № 81 «Про внесення змін до постанови правління Національного банку України від 13.12.2016 р. № 410» скасовано обмеження щодо раніше випущених депозитних сертифікатів та щодо отримання готівкових коштів в іноземній валюті. Це, в свою чергу, неодмінно повинно покращити ситуацію щодо погашення депозитних сертифікатів та видачу банками суми вкладу і процентів.

Несвоєчасне повернення вкладу

У випадку несвоєчасного повернення вкладу та процентів, вкладник матиме право вимагати стягнення з банку додаткових коштів на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. Так, Вищий господарський суд України у постанові від 9.11.2015 р. у справі № 915/542/15 вказав, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само, як і інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому нарахування процентів здійснюється до фактичного повернення вкладу навіть якщо строк дії договору вкладу закінчився, а за прострочення повернення такого вкладу можуть бути нараховані 3% річних та інфляційні втрати (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 29.05.2013 р. у справі № 6-39цс13).

Таким чином, скасування НБУ обмежень щодо погашення депозитних сертифікатів полегшить одержання вкладником готівкових коштів в іноземній валюті. При цьому несвоєчасне повернення банком суми вкладу є підставою для стягнення з нього основного боргу, трьох процентів річних, інфляційних втрат і процентів, нарахованих до дня фактичного повернення вкладу.

Володимир Піцикевич, адвокат ЮК «LawWhales», кандидат юридичних наук

Джерело: ЮВУ