in ,

Осінь сподівань

Чергова сесія Верховної Ради як двигун реформ

Парламентська демократія на черговій сесії ВРУ набула нового поштовху. Хоча відомо, що чим більший поштовх, тим менший правовий ефект. Недостатня якість законопроектів і слабкий парламентський контроль можуть звести нанівець будь-які добрі наміри. Тим не менше  Голова ВРУ Андрій Парубій визначив як основне завдання для цієї парламентській осені прийняття пяти реформ: освітньої, медичної, судової, пенсійної та реформи самого парламенту.  

Отже, зі 144 реформ ще 6 у роботі. Закон України «Про освіту» вже прийнятий, хоча реально можливе  його ветування Президентом, адже 1 700 поправок дещо змінили облік освіти майбутнього. До того ж професійні освітяни та експерти знаходять чимало слабких міст у законопроекті. Найбільше критики викликають головні складові шкільної реформи, а саме  перехід на 12-річку, впровадження профільного навчання, скорочення предметів, які сьогодні вважаються обов’язковими, ідея інтеграції шкільних предметів тощо. Кажуть, що 12 років освіти за пропонованими програмами зведуть освіту до культивування розумової відсталості. А після розгляду проекту закону в частині фінансово-економічного обґрунтування в Міністерстві фінансів відзначили, що на реалізацію законопроекту грошей немає.

Тим не менше міністр освіти цілком задоволена прийняттям закону.  Тож з освітньою реформою все більш-менш спокійно, вона має високі шанси на провадження. Є також сподівання, що ця реформа, якщо все буде добре, матиме певний мобілізаційний вплив на парламентарів і може посприяти тому, що автори поправок до інших реформ не будуть виносити їх на обговорення. А таких поправок досить багато. Медична реформа — 893, пенсійна — 2 100,  судова — понад 5 тисяч. Щодо судової реформи, то вона є надважливою для країни й усіх нас. Без ухвалення змін до процесуальних кодексів не запрацюють зміни до Конституції в частині судочинства, ухвалені рік тому. Безперечно, що для всіх політичних фігурантів — це принципова реформа. Сподіваємося, що вона також має шанс на життя.

Наступна реформа пенсійна, яка необхідна не лише для пенсіонерів. Їм у цьому році планують збільшити мінімальну пенсію до 1 373 грн. Про те ця реформа потрібна для всієї країни, адже без неї неможливо провести адекватні кроки в підвищенні соціальних стандартів, зокрема розпочати системну індексацію пенсій, скасувати податок з працюючих пенсіонерів, зменшити або й ліквідувати дефіцит Пенсійного фонду тощо.

Найскладніша ситуація, як зазначають експерти, з медичною реформою. Презентація цієї реформи не справила належного враження на парламентарів і тому особливої перспективи на цій сесії вона, скоріш за все, не матиме. Головний меседж реформи — надання якісних медичних послуг пацієнтові не проходить як основний. По-перше, ми вже давно не маємо безкоштовної медицини. Всі про це знають, окрім можновладців, бо для них безкоштовна медицина ще існує. По-друге, дещо заплутаною й не визначеною є система медичної допомоги, статус пацієнтів. Вона складається з екстреної та первинної допомоги, які будуть безкоштовними, а також із вторинної допомоги, котра частково фінансуватиметься державою плюс платні послуги. Як наслідок реформи можновладцям ймовірно доведеться платити за медичні послуги. Але навряд чи вони з цим погодяться.

Ці та інші суперечки протягом сьомої сесії потрібно узгодити й вирішити на користь простих громадян. Крім цього, на цій сесії планується також вирішити низку кадрових питань (Рахункова палата, ЦВК, Омбудсмен). А щодо реформи парламенту, то Голова ВРУ неодноразово зазначав про недостатню активність депутатського корпусу. Він пояснює, що депутати не хочуть змінювати умови роботи й максимум, на що вони здатні, так це під кінець цього скликання проголосувати зміни для організації роботи наступного парламенту.

Як відомо, парламент не працював півтора місяці. За цей час відбулися значні зміни в правовому й економічному житті країни. У своєму щорічному посланні до Верховної Ради Президент акцентував увагу на низці важливих для держави й суспільства питань. Так, зовнішній торговельний баланс значно впав, а іноземні інвестиції зменшилися майже вдвічі, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Мінфін передбачає припинення співпраці з МВФ та Світовим банком. Безумовно, що ці та інші події впливатимуть на курс реформ, прийнятий парламентом. Пригадаймо наостанок, що сто років тому відбулося падіння української державності України, не зуміла себе захистити тоді від зовнішнього ворога. Наразі ситуація починає бути схожою на події сторічної давнини. Тому головний пріоритет — збереження і розвиток держави, її національної безпеки, внутрішньої стабільності та захист прав людини. Адже без цього парламент залишиться сам на сам із політичними хвилями й тупцюватиме на місці. А цього  допустити неможна.

Віктор Ковальський, шеф-редактор газети «Юридичний вісник України»

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Як податківці судилися з «Криворіжсталлю»

Продати не можна залишити: що робити зі стратегічними держактивами?