Позитивне мислення не завжди є практичним, адекватним ситуації. Псіхологічний практикум.

Ще зовсім недавно про позитивне, власне про практичне мислення порактикуючи психологі  майданчиків говорили, що позитивне мислення — це магніт успіху та ключ до вирішення будь-яких проблем. Вони вчили нас дивитися на життя з виключним оптимізмом. Але ситуація з ковід, іншими факторами і життєвими ризиками підказує, що така філософія життя може бути згубною. З настанням пандемії філософія good vibes only (тільки хороші флюїди. — Авт.), на думку психологів, не лише втратила свою актуальність, а й стала додатковим фактором психологічного ризику.

Здавалося б, що поганого в тому, щоб у навіть найгіршій ситуації знаходити світлі сторони? Виявляється, такий майндсет (менталітет або життєвий досвід), який змушує відповідати на будь-яку людську реакцію чи сум безкомпромісним оптимізмом, може стати токсичним не лише для послідовників позитивного мислення, а й для оточуючих.

Щоб зрозуміти, що таке позитивне мислення, достатньо згадати девіз усіх мотиваторів: “Коли життя підсовує вам лимон, зробіть із нього лимонад”. У перекладі вона означає, що із будь-якої кризи можна вийти переможцем. Але зараз такий підхід до проблем не допомагає.

“Коли життя стає надто важким, коли неприємності сиплються на голову, а в повітрі відчувається напруга, спроби підбадьорити властивими цій ідеології фразами “Вище ніс” або  “Не сумуй, бо могло бути гірше”, “Дивися на речі позитивніше!” тощо. виявляються ненавмисним газлайтингом (форма психологічного насильства, головне завдання якого – змусити людину мучитися і сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності. – Авт.) Причина в тому, що такі спроби підбадьорити не є адекватними і не визнають почуття іншої людини та знецінюють її досвід, внаслідок чого ще більше пригнічують, – вважає психотерапевт, фахівець із емоційного інтелекту Максим Сербін.- Зараз такий період, коли більша частина країни опинилася в червоній зоні, а в серцях мільйонів людей оселилися тривога, страждання та образа на все і всіх навколо надають токсичну властивість діти на всіх, хто відчуває емоційний дискомфорт.І щоб не посилювати ситуацію, тим самим не провокуючи конфлікти і не занурюючи себе та оточуючих у ще більшу депресію, важливо вміти відрізняти екологічний позитив та його токсичного “близнюка”.

Особливо небезпечний токсичний позитив для людей, чий юнацький вік випав на 90-ті, коли пропагувалась філософія, що песимізм — це набута поведінка. Отже, його можна й треба уникати. І коли це покоління опинилося в кризі пандемії, підсвідомо воно згадало інстинктивні способи володіння собою, яким колись їх навчали. Тобто багато хто повернувся до того, що потрібно мислити позитивно, щоб подолати всі труднощі. Тому вони почали глушити всі негативні емоції, але при цьому заганяючи себе в ще більш глибоке депресивне стан.

Виключно позитивно думати – найгірше, що ви можете робити сьогодні
Принцип позитивного мислення в тому, що потрібно зберігати завжди оптимістичний настрій, навіть тоді, коли в ситуації, що склалася, немає нічого хорошого. Тобто ідея така: навіть якщо навколо все погано, і людина почувається пригнічено і погано, потрібно вимовляти позитивні афірмації, і таким чином вдасться створити собі бажане життя. Та позитивне мислення не завжди надає адекватне бачення життєвого горизонту, сукупності накопичених проблем.

Тобто коли навколо все дійсно погано, слідуючи цій філософії, людина формує у себе нещире мислення: щоб бути завжди на позитиві, люди уникають і пригнічують будь-які негативні емоції, ігнорують горе, тривогу, депресію та ін. але накопичуються негатив усередині. Що знаходить вихід через афекти, зриви, негативні оцінки тощо. Звідси психоміметика: зайва вага, виразка шлунка, проблеми із шлунково-кишковим трактом, психози, неврози тощо.

Особливо актуальною стала боротьба з токсичним позитивом під час жорсткого карантину, коли люди різко посумніли: хтось втратив роботу, у когось знизився заробіток, хтось захворів сам чи його близькі, хтось не може здійснити свої плани чи опинився у ізоляції. Але, звикнувши до девізу keep smiling, що в перекладі з англійської означає “зберігай посмішку”, ми не можемо визнати те, що у нас дійсно є проблеми, чи правильно і точно підтримати тих, хто відчуває негативні емоції.

В результаті, роблячи спроби дотримуватися позитивного мислення, ми намагаємося вивести себе або людину зі стану серйозного потрясіння фразами, які нібито налаштовують на позитивний лад. Наприклад, якщо сказати, що “Щастя – це наш вибір” людині, яка перебуває в стані важкої депресії, спробувати підтримати того, хто втратив роботу, словами “Це на краще”, то в результаті у нього виникне багато токсичних питань до самої себе: Чому я такий скиглій? Чому у всіх виходить бути життєрадісними, а я не маю? Що зі мною не так? і т. д. Не знаходячи на них відповіді (бо її просто немає), людина надягає соціальну маску, яка схвалюється суспільством. Тепер на людях у нього усмішка на 32 зуби, відповідь на всі запитання “все добре” та сміх крізь сльози. А насправді він ступає на вірну доріжку до неврозів, розладів психіки, психологічних зривів тощо.

Перетворення думок на мантру “виключно позитивні вібрації” стала особливо небезпечною у світлі пандемії Covid-19. На тлі хвороб, фінансових проблем, тривог про завтрашній день і переживання про близьких токсичний позитив чинить на людей додатковий тиск, адже, незважаючи ні на що, вони мають залишатися позитивними, працездатними і усміхненими, — каже Максим Сербін. — Але такий тиск робить нас ще більш нещасними, ніж ми є в момент переживань. Адже в цей час наш організм відчуває додаткові обмеження, які ми самі собі поставили або на нас наклали оточуючі” .

Причина в тому, що за філософією позитивного мислення ми не робимо головного — не даємо бути почутим. “Коли людині погано, їй не допоможуть фрази “Не переживай!” або “Все налагодиться”, – вважає Сербін. – Все, що їй зараз потрібно – вільні вуха, які її вислухають, і вираз обличчя, що розділяє його горе. А фрази позитивного мислення ставлять крапку в розмові, не даючи озвучити те, що турбує і турбує”.

Як вийти з отруйного оптимізму
Насамперед потрібно позбутися токсичного позитиву в собі. Не варто намагатися заглушити негатив у собі позитивними афірмаціями. Щоб полегшити свій стан, навчитеся пізнавати негативні емоції на ім’я та приймати їх. Визнаючи, яку саме емоцію ми відчуваємо, ми пробуджуємо внутрішні сили, щоб з нею впоратися. А якщо уникати її, не помічати чи відволікатися, то градус неприємних відчуттів тільки зростатиме.

Щоб зрозуміти, що ви зараз відчуваєте і що саме вас турбує, знайдіть відокремлене тихе місце і назвіть те, що вас зараз турбує. А тепер відчуйте, у якій саме частині тіла ця неприємна емоція є. Наприклад, людина, яка зазнає гніву, фізично відчуватиме тиск в голові, збудження в тулубі і руках до кінчиків пальців. Той, хто сумує, навпаки, прислухавшись до свого тіла, відчує холодок у руках та ногах. При тривозі “горітимуть” груди і живіт, при цьому ноги та руки залишаться надто холодними.

Тепер покладіть руку на ту частину тіла, яка видала вашу емоцію, і зробіть глибокий вдих, ніби пропускаючи через неї повітря. Після запитайте себе: “Що мені зробити, щоб позбутися цієї емоції?” Прислухайтеся до голосу. У цей момент неприємне відчуття відступить, тому що усвідомивши його, воно слабшає.

Треба бути цікавим  і викликати цикавість до себе.
Забудьте сьогодні про підтримку фразами на кшталт “Все буде добре!” Всі ми розуміємо, що ніхто з нас не знає, що буде завтра, тому бажання підбадьорити таким способом виглядатиме як хайп, як спроба збрехати. А значить, ви не тільки викликатимете роздратування у співрозмовника, але й втратите його довіру.

Головна цінність сучасності — мати змогу виговоритися, бути почутим та зрозумілим. Тому якщо ви опинилися поруч із людиною, яка перебуває в депресії, головне завдання — розговорити її. Навіть якщо він буде вкрай прихований і злий на весь світ. Щоб допомогти йому, необхідно в першу чергу зняти блок його самозахисту. Для цього допоможуть будь-які питання щодо його стану, що вимагають розгорнутої відповіді. Тож ви дасте йому зрозуміти, що готові слухати. Навіть банальне питання “Як ти почуваєшся?” змусить його звернутися до своїх почуттів і почати ділитися переживаннями, а значить знизити їх градус всередині себе.

Забудьте слово “про те”
Часто це слово використовують у техніці позитивного мислення для того, щоб урівноважити негативну ситуацію. Наприклад, людина втратила роботу, але оточуючі кажуть їй: “Про те в тебе з’явилося більше часу для себе”. Така стратегія під час сильних душевних переживань не діє, адже така показова життєрадісність легко читається. А навіть найцінніші поради у такому стані не сприймаються.

Треба прибрати слово “про те” зі свого емоційного словника, станти рефлективним слухачем, тобто дати можливість висловитися, що говорить, після чого проговоріть почуте, не додаючи своєї оцінки. Співрозмовник по-іншому подивиться на ситуацію, що склалася і, побачивши її з іншого боку, відчує її градус і самовплимв і безумовно в нього психічна напруга знизиться.

Топ-10 токсично-позитивних фраз та чим їх замінити
Токсично: Могло бути і гірше!
На що замінити: Мені шкода, що через це ти проходиш!

Токсично: Усміхнися, сльозами горю не допоможеш!                                                                        На що замінити: Плакати, страждати це нормально, ми всі іноді плачемо! Краще я тебе  обійму або потискаю?

Токсично: Не думай так, будь позитивнішим!
На що замінити: Тобі тяжко, як я можу тобі допомогти?

Токсично: Поразка – не наш варіант!                                                                                                  На що замінити: Невдача випадкова і вона є частиною успіху!

Токсично: Дивись на все із оптимізмом!
На що замінити: Я слухаю тебе! Розкажи все, що відчуваєш.

Токсично: Тільки добрі вібрації!                                                                                                             На що замінити: Ми разом – попри все!

Токсично: Нічого не буває просто так!
На що замінити: Іноді трапляються погані речі. Чим я можу допомогти?

Токсично: Якщо у мене вийшло, то в тебе теж вийде.                                                                        На що замінити: Ми всі різні. І це нормально.

Токсично: Бути щасливим – це наш вибір!
На що замінити: Твої переживання справедливі.

Токсично: Все буде гаразд!                                                                                                                  На що замінити: Я бачу, що тобі зараз сумно. Але я поряд, і ти можеш звернутися до мене, коли сам цього захочеш.

Тримаємося і підтримуємо один одного, робляче це вміло, не погіршуючи настрою.

За публікаціями у ЗМІ.