in , , , ,

Примусове відчуження або вилучення майна під час воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, за погодженням з міською адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. Як уникнути або погодити це питання?

Воєнний стан, як форс-мажор, вплинув на всі бізнес-процеси в Україні. Під час війни бізнес стає зобов’язаним не тільки податками, а й в окремих випадках майном. Так, в однієї з  логістичних компаній в Україні, яка бере участь в поставках благодійної та гуманітарної допомоги, постало питання про вилучення транспортних засобів на користь держави.

Ситуація. Компанії надійшов лист від районного територіального центру комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки (СП)  Міністерства оборони України.

У листі щодо виконання військово-транспортного обов’язку із посиланням на 6 нормативно-правових актів зазначено, що 29 автомобілів компанії знаходяться на військовому обліку у районному ТЦК та СП. На компанію покладений військово-транспортний обов’язок в межах 1 легкового та 3 вантажних автомобілів. В листі був наказ у дводенний строк з моменту отримання листа передати автомобілі районному у місті ТЦК та СП для подальшого направлення до підрозділів ЗСУ. Які є законодавчі підстави для цього?

  • Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 “Про введення воєнного стану в Україні”;
  • Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;
  • Положення про військово-транспортний обов’язок;
  • Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
  • Розпорядження районної в місті державної адміністрації;
  • Кримінальний кодекс України.

Головний мотив: що такі міри здійснюються на виконання ключових завдань загальної мобілізації та спрямовані на відновлення територіальної цілісності України.

У разі ухилення від військово-транспортного обов’язку визначено відповідальність – стаття 114-1 КК України – перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 23 серпня 2022 року.

Законодавством визначено чіткі підстави вилучення майна, а після введення воєнного стану в Україні з’явились повноваження на вилучення майна у компаній за рішенням військового командування в рамках мобілізаційної підготовки.

Стаття 41 Конституції Україні передбачає, що в умовах воєнного стану примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване з мотивів суспільної необхідності та за умови попереднього і повного відшкодування їхньої вартості. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Статтею 346 Цивільного кодексу України визначено, що право власності припиняється у разі, зокрема, реквізиції. Майно може бути примусово відчужене у власника на підставі та в порядку, встановлених законом, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості (стаття 353 Цивільного кодексу України). В той же час КМУ Постановою від 31 жовтня 2012 №998 визначив порядок повної компенсації за майно, примусово  відчужене в умовах воєнного стану та затвердив зразок акта про примусове відчуження або вилучення майна.

Згідно статті 23 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах воєнного стану, якщо не було здійснено попереднє повне відшкодування вартості такого майна, тягне за собою наступне повне відшкодування його вартості в порядку, визначеному законом. Це не стосується стягнення такого майна (активів) в дохід держави як санкції. Тобто держава відшкодовує вартість майна або до, або після вилучення.

Примусове відчуження або вилучення майна під час воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, за погодженням з міською адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради. У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення здійснюється без погодження із відповідними органами. Такі вимоги визначено статтею 4 Закону України “Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану”.

Фактично запити про вилучення майна здійснюють підрозділи Міністерства оборони України,  які зобов’язують у строк до двох днів передати майно,зокрема автомобіль.

В той же час Постановою КМУ від 28 грудня 2000 р. № 1921 “Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок” визначено, що від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба.

Тому логістична компанія, яка вже задіяна у перевезеннях гуманітарної та благодійної допомоги, в рамках міжнародних проектів може юридично довести недопустимість вилучення автомобілів та неприпустимість переривання поставок гуманітарної та благодійної допомоги, вже запланованих для пріоритетних потреб пацієнтів, зокрема  в лікуванні ВІЛ-позитивних людей, пацієнтів хворих на туберкульоз, гепатит та інші хвороби.

Крім того, вказана логістична компанія постійно перевозить гуманітарні вантажі на термінові потреби ТрО, ЗСУ, зокрема в точки збройних зіткнень.

Компанія  направила лист із обґрунтуванням та проханням не вилучати автомобілі з врахуванням нормоположень Постанови КМУ “Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок”.

Тому треба завжди надсилати офіційний лист з обґрунтуванням про неприпустимість вилучення. На жаль, перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, який мав затверджуватись КМУ за поданням Міноборони, станом на сьогодні не затверджений. Компанії, у яких є висока суспільна потреба, можуть надсилати лист із відповідним обґрунтуванням про неприпустимість вилучення автомобілів. Тут необхідно аналізувати всі обставини вилучення, рішення уповноваженого органу на вилучення, саму компанію та її діяльність на предмет наявної в неї високої суспільної потреби.

Також можна оскаржити оцінку відшкодування майна. Статтею 353 Цивільного кодексу України передбачено, що може бути оскаржена до суду оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна.

Майно можна буде повернути. Особа, якій належало майно, має право вимагати його повернення у судовому порядку, якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося.

Майно можна замінити. У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо воно збереглося.

Досвід застосування реквізиції в умовах воєнного стану незначний, як і судова практика. Тому, варто брати до уваги Роз’яснення Верховного суду від 15.03.2022 р. “Про інститут реквізиції в цивільному праві”. В ньому зазначено, що норми, що регулюють реквізицію, спрямовані на вирішення колізії публічного інтересу та цивільного права. Тобто фактично законодавство стоїть на боці збереження балансу між державними та приватними інтересами.

Розв’язання колізії відбувається на користь публічного інтересу, але не без урахування законних прав приватних суб’єктів. Це підтверджується міжнародною практикою. У рішенні ЄСПЛ від 13.09.2005 у справі “Іванова проти України” вказано, що позбавлення власності може бути виправдане лише якщо воно здійснене “в інтересах суспільства” і “відповідно до вимог, передбачених законом”. Тобто якщо процедура вилучення майна порушена, або необґрунтована – закон на вашому боці. 

Більше того, повинно бути досягнуто “справедливого балансу” між вимогами загального інтересу суспільства і вимогами захисту основних прав осіб.

У разі все ж прийняття рішення компетентним органом про вилучення майна компанії, менеджменту, юридичній службі компанії потрібно здійснити юридичний аналіз документального оформлення приймання-передачі майна із обов’язковим зазначенням його оціночної вартості. Це дозволить максимально захистити інтереси компанії та отримати таку компенсацію, яка дійсно відповідатиме вартості майна або забезпечити його повернення в майбутньому.

Ситуацію також можна передбачити. Якщо така ситуація трапиться – треба бути готовим.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Мобілізовані працівники скоріше за все втратять заробітну плату за основним місцем роботи

ВІЙНА В УКРАЇНІ, 12-13 ЛИПНЯ: аналіз подій