in ,

Росія на порозі ще однієї Перебудови?

У нас будуть не тільки нові уряд і Конституція, а й, можливо, Держдума – ця версія продовжує набирати популярність.

Російське суспільство ніяк не може прийти в себе після початку спецоперації по стрімкої зміни Конституції і зміні уряду. Однак після оприлюднення нового складу кабінету міністрів на перший план вийшов саме персональний фактор. Інакше кажучи, на тижні, що минає найактивніше обговорювали біографії нових членів уряду.

Крім традиційних для таких розмов гідний про те, хто з новопризначених до якого з кремлівських кланів відноситься, всіх цікавило і стратегічний аспект того, що відбувається – як довго буде працювати цей уряд?

Кабінет Михайла Мішустіна

У новому уряді свої посади зберегли ключові для оборони і зовнішньої політики міністри. Відповідно, два Сергія – Лавров і Шойгу. Політика Володимира Путіна залишиться незмінною, зробили висновок спостерігачі.

При цьому повністю змінився соціальний блок уряду. Однак з усіх галузей (освіта, наука, охорона здоров’я, зайнятість, спорт) мова йде про повну спадкоємності. Змістовно нічого, судячи з усього, не зміниться. Не дивно, що коментатори копаються в минулому міністрів, на їх старих сторінках в «Живому Журналі». І тільки про нового міністра спорту Олега Матицина, який свого часу мав проблеми з законом через здачі території Госуниверситета фізкультури і спорту під Черкізовський ринок у Москві, є хоч якісь чутки про його майбутню політику. Втім, вони гранично прості – він буде намагатися вивести Росію з тієї ізоляції, в якій вона опинилася через допінгові скандали і спроб фальсифікації звітності.

В цілому всі згодні, що російський уряд після відставки кабінету Михайла Касьянова в 2004 році (і за винятком періоду прем’єрства Володимира Путіна) завжди було простою командою виконавців президентської волі. Реальні рішення приймаються в кремлівської адміністрації. Однак в контексті кабінету Михайла Мішустіна головне питання, яке хвилює всіх слухмейкеров – як довго він має намір працювати.

Джерело, близьке до адміністрації президента тут зазначає, що в рамках поправок, які президент вже фактично вніс до Конституції, в разі відставки прем’єра уряд тепер зовсім не зобов’язане звільнятися в повному складі. Це, в теорії, може торкнутися якраз кабінету Михайла Мішустіна. Таким чином, зазначає джерело, прем’єр, можливо, прийшов і ненадовго, скажімо, до парламентських виборів, а ось з міністрами все зовсім не ясно.

Однак є і протилежний слух. Він передбачає, що Кремль вже запланував мало не на осінь 2020 року дострокові вибори в Держдуму «в зв’язку зі зміною Конституції». Відповідно, відповідно до нового Основного закону формувати уряд повинен парламент. Значить, нинішні міністри працюють до осені поточного року або, як максимум, до осені 2021 року, якщо дострокових виборів призначено не буде.

За цією версією майбутніх міністрів треба буде шукати в виборчих списках та одномандатних округах напередодні виборів. Хоча таке припущення можна назвати вельми спірним, тому що ніде не сказано, що пропонувати міністрів парламентські партії зможуть тільки з числа діючих депутатів.

Що стосується власне груп впливу, які сформували новий уряд, то все відзначають появу в уряді відразу декількох впливових вихідців з оточення Сергія Собяніна. Його вплив явно зростає. Про самого ж прем’єра розповідають, що він може бути в хороших дружніх стосунках з главою «Роснефти» Ігорем Сечіним. З ним же нібито може бути пов’язаний і новий генпрокурор.

В цілому ж, якщо узагальнити численні і дуже суперечливі чутки, то вийде, що своє представництво отримали всі – Ковальчуки, Ротенберг, Чемезов, Сечин і далі за списком.

Переїзд в Кремль

Є й нові призначення і в кремлівській адміністрації. Наприклад, замість Андрія Білоусова, який став першим віце-прем’єром і начебто буде наглядати за прем’єром Мішустін, допомагати президенту розбиратися з економікою стане екс-глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін. Це один з найбільш загадкових російських міністрів, раптово випірнув в уряді Дмитра Медведєва, після того як його попередника Олексія Улюкаєва, за допомогою Ігоря Сечіна, посадили. Його заяви часто суперечили позиції решти уряду, він вступив в  відкритий конфлікт  з Держдумою і дозволяв собі робити негативні прогнози, але, в той же час, домігся «виправлення» російської статистики, змінивши відповідальних за неї осіб.

Втім, ще цікавіше переміщення в Кремль Дмитра Козака. Указ про його призначення заступником глави президентської адміністрації Володимир Путін підписав 24 січня. Коло нових обов’язків Козака поки неясний. З урахуванням того, що він в 2019 році був одним з головних кураторів переговорів з Україною можна прогнозувати, що ця тема залишиться за ним і в Кремлі. Це означає, що помічникові президента Владиславу Суркову, який раніше відповідав за Україну, Донбас, а також Абхазію з Південною Осетією, можливо, доведеться або поступитися частиною своїх повноважень, або стати підлеглим нового заступника глави адміністрації. Хоча джерела, близькі до адміністрації президента, і зовсім в один голос говорять, що Сурков йде.

Його найближчий помічник Олексій Чеснаков недавно, як кажуть, увійшов до складу команди, яка займається підготовкою до виборів «Єдиної Росії». Тим же самим, включаючи «голосування» за Конституцією, а може і підготовку в цілому нової системи формування парламенту і уряду, може зайнятися і Владислав Сурков. Поки неясно в якій якості, але точно не в своїй нинішній посаді. Тоді на його місце буде призначений хтось із протеже Дмитра Козака.

Таким чином, персональні перестановки ще не завершені. На черзі, до речі, як очікується, ще одна пакетна відставка губернаторів, чиї місця займуть інші колишні співробітники уряду. До початку лютого в персональному як нова схема влади в Росії на найближчі роки-два, а може і до 2024 року, буде сформована.

Іван Преображенський

Ваша думка?

Джерело: newrezyme.org

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Колегія суддів КАС ВС оголосила перерву в розгляді справи щодо люстрації через необхідність звернення до науковців

Сергій Лавров – «Містер Брехня»