Саміт Україна – ЄС: деякі нотатки та висновки

Відбувся 24-й саміт ЄС—Україна, на якому українська сторона вперше виступала не просто як сусід, а й як кандидат у члени Євросоюзу. Лідери ЄС відзначили зусилля України, але й порожніх надій давати не стали. В результаті майданчик саміту послужив не стільки місцем підготовки нових «дорожніх карт», скільки трибуною для нагадування, скільки всього вже зроблено, щоб підтримати Україну та покарати Росію. Серед планів Брюсселя — посилення військової підтримки Києва та ухвалення десятого пакету санкцій проти РФ.
«Потужний сигнал»
На саміт до Києва приїхала дуже представницька делегація: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Євроради Шарль Мішель, голова зовнішньополітичної служби Жозеп Боррель та ще 14 єврокомісарів (по суті, членів уряду, якби Євросоюз мав таке). У четвер сторони провели спільне засідання кабінету міністрів України та Єврокомісії – перше в історії. А ось п’ятничний саміт проходив уже 24-й раз. Згідно з черговістю, зустріч мала відбутися у Брюсселі, але до ЄС вирішили, що приїзд делегації до Києва стане яскравим символічним жестом.

«Той факт, що саміт відбувається у Києві – це потужний сигнал нашим партнерам та ворогам», – заявив напередодні зустрічі український прем’єр Денис Шмигаль. Про сигнали та символи чимало говорили й у п’ятницю. Так, пані фон дер Ляйєн звернула увагу на повітряну тривогу, оголошену вранці 3 лютого: за її словами, це стало нагадуванням про те, що Україна не зламана і продовжує «протистояти агресору». Виступаючи в Києві, вона також назвала саміт «сигналом європейським інвесторам», тим самим даючи зрозуміти: їм слід активніше взаємодіяти з Україною.

У свою чергу, президент Володимир Зеленський назвав зустріч «вагомим символом» того, що «будь-які перешкоди для зміцнення партнерства» Києва та Брюсселя будуть подолані. «Наша мета є абсолютно чіткою: початок переговорів про членство України в Європейському союзі. Ми не втратимо жодного дня у роботі для зближення України та ЄС», — додав Зеленський.

Нагадаємо, що Київ підписав заявку на приєднання до ЄС у лютому минулого року. Процес можна поділити умовно на три основні етапи. Перший — це офіційний вступ до статусу кандидата після оцінки політичного та економічного стану країни. Другий — переговори між кандидатом та Євросоюзом, проте вони можуть затягтися, як, наприклад, тривають Туреччина з 1999 року. Нарешті, третій етап – це процедура оформлення членства.

Тема євроінтеграції була на переговорах однією з ключових. Гості із Брюсселя її охоче коментували. «День, коли Україна стала кандидатом, став новим початком для України, а також став новим початком для ЄС»,— заявила, зокрема, Урсула фон дер Ляйєн. А Шарль Мішель взагалі сказав: «Україна — це ЄС, ЄС — це Україна». «Євросоюз із вами сьогодні і буде з вами та вашим народом завтра»,— запевнив він президента Зеленського.

Втім, знак рівності між Україною та ЄС – це гарний риторичний прийом. Як йдеться у доповіді Єврокомісії, що була опублікована у день саміту, для початку переговорів про вступ до Євросоюзу Києву необхідно зробити ще значну роботу. По суті однозначно похвалити Україну в Брюсселі готові лише за підтримку зовнішньополітичних ініціатив ЄС, тоді як усередині країни залишається чимало проблем. У документі наголошується, зокрема, що Україна «активно співпрацює з Євросоюзом у боротьбі з кіберзлочинністю та дезінформацією», але «додаткова робота потрібна для боротьби з нелегальним трафіком зброї, боєприпасів та вибухових речовин». Має бути також багато зробдено для впровадження «європейських стандартів фінансового контролю». Загалом, як зазначають автори доповіді, рівень готовності України до початку переговорів є скоріше низький, і лише за деякими пунктами середній.

За даними видання Euractiv, Польща та балтійські держави, а також українська сторона наполягали на тому, щоб у спільній підсумковій декларації саміту наголошувалося: заявка України може бути розглянута у прискореному порядку. Проте добитися одноголосного схвалення формулювань не вдалося. У заяві лише йдеться, що «Євросоюз визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала в останні місяці для досягнення цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав зусилля України щодо проведення реформ у такі скрутні часи та закликав країну продовжувати йти цим. шляхи». Обійшлася без конкретики і Урсула фон дер Ляйєн, яка на прес-конференції відзначила: «Жорстких термінів у процесі європейської інтеграції немає».

Ряд конкретних практичних завдань описав напередодні саміту Денис Шмигаль. «Рухатимемо далі до “промислового безвізу”, приєднання до Єдиного роумінгового простору ЄС, інтеграції в єдиний простір платежів у євро. А також домовлятимемося про продовження безмитного ввезення наших товарів до Європи», – заявив він. Останню мету досягти вдалося. «Ми продовжимо програму безмитного доступу на ринок, тобто товари з України. Так це було минулого року, так це буде й цього», – розповіла на прес-конференції Урсула фон дер Ляйєн. А Шарль Мішель пообіцяв швидкий вступ України до вільної роумінг-зони ЄС.

Тим часом, основну увагу в ці дні обидві сторони — і Київ, і ЄС — приділяють протидії Росії та покаранню її. Так, у підсумковій заяві саміту висловлюється підтримка «розслідування прокурора Міжнародного кримінального суду». «Росію, а також усіх причетних буде притягнуто до відповідальності. Ми домовилися продовжувати спільну роботу щодо забезпечення повної відповідальності, у тому числі шляхом створення відповідного механізму для злочину агресії, переслідування за яке становить інтерес для всієї міжнародної спільноти»,— зазначається в документі. Зазначимо, що у четвер за підсумками засідання у форматі «уряд України — Єврокомісія» було оголошено про створення у Гаазі «міжнародного центру розслідування злочину агресії в Україні».

Санкційний тиск також триватиме. Як розповіла Урсула фон дер Ляйєн, десятий пакет санкцій проти Росії, який планується прийняти до 24 лютого, має на увазі нові обмеження на постачання технологій, які можна використовувати у військових цілях.

“Ми глибше дивимося на компоненти, знайдені, наприклад, у безпілотниках, щоб переконатися, що вони будуть недоступні для Росії”, – пояснила пані фон дер Ляйєн. Йдеться, за словами голови Єврокомісії, піде про «обмеження на €10 млрд».

Нарешті активно обговорювалася в п’ятницю і ситуація на фронті. За підсумками саміту президент Зеленський запевнив, що українські збройні сили не мають наміру здавати Бахмут. І додав: прискорені постачання далекобійної зброї дозволять збройним силам України не лише утримати це стратегічно важливе місто, а й «почати звільняти Донбас, яке було окуповано з 2014 року». Володимир Зеленський подякував країнам, які постачають Києву озброєння, проте надіслав сигнал про те, що темпи поставок можна було б і збільшити: він нагадав, що Україна має конкретний перелік зброї, яка їй потрібна.

Позицію Брюсселя ще напередодні саміту пояснив Жозеп Боррель, який опублікував стовпчик в австрійській газеті Der Standard. Там він намагався переконати всіх європейців, що постачання танків Україні — найвірніше з можливих рішень. «Лінія фронту за останні місяці не зрушила, але бої залишаються жорстокими, і в них гине безліч людей,— написав Боррель.— Росія, схоже, готується до весняного наступу. Російську економіку поставлено на військові рейки, а пропагандистська машина Кремля працює на повну потужність».

Пан Боррель також згадав свою поїздку в Україну в січні 2022 року, коли прем’єр Шмигаль запитав його: «Чи дасте ви нам зброю, яка потрібна для захисту?» «Чесно кажучи, я тоді не знав, що відповісти, бо не був упевнений у рішучості Європи. Зараз відповідь для мене проста»,— зізнався дипломат.

Зважаючи на все, австрійське видання пан Боррель вибрав не випадково — ця країна, поряд з Угорщиною, зі скепсисом ставиться як до ідеї постачання Україні зброї, так і перспективи її вступу до Євросоюзу. На початку тижня міністри оборони Австрії та Угорщини Клаудія Таннер та Криштоф Салай-Бобровницьки заявили, що Відень та Будапешт не спрямовуватимуть озброєння в Україну і не хотіли б подальшої ескалації конфлікту. Проте більшість країн ЄС знак рівності між додатковими постачанням зброї та ескалацією не ставлять.

У Москві ж у п’ятницю продовжували критикувати Київ та його союзників, які надають українським збройним силам військово-технічну допомогу. «Київський режим неприховано експлуатує міф про “жертву агресії”, займається відвертим утриманством. Буквально вимагає західну допомогу, зокрема військову, як оплату за свої агресивні дії проти Росії»,— заявила, зокрема, представник МЗС РФ Марія Захарова. А заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв спрогнозував, що Києву доведеться «сповна заплатити» за західну допомогу, яку надає їй не «лікар Айболіт, а доктор Менгелі» — «зловісний лікар-вбивця».

Ось такі суперечливі сентенції викликає зустріч Україна-ЄС.  Та як би там не було процес входження до ЄС відбувається, війна триває і росія втрачає своїх вояків. Україна стоїть на своєму. І вона вистоїть, хто б там чого не казав.

Огляд за публікаціями у ЗМІ