in , , ,

Щодо детінізації економіки: інтерв’ю з головою комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данилою Гетманцевим.

За словами глави держави Володимира Зеленського, воюючи з підступним ворогом, ми просто не можемо собі дозволити, щоб в країні залишалася “тіньова” частина економічного життя. Поміж передумов таких фундаментальних змін Зеленський назвав офіційну зайнятість, сплату податків, максимальне розширення економічних можливостей на легальному ґрунті та повну модернізацію державних інститутів.

Думками про те, як виконати поставлене главою держави завдання, в бліц-інтерв’ю Укрінформу поділився голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

 

– Пане Даниле, чому, на Вашу думку, про масштабну детінізацію вітчизняної економіки маємо говорити саме зараз, коли країна протистоїть небаченим у новітній історії викликам?

 

– Безперечно, я підтримую в цьому питанні главу держави. Якщо проаналізувати наші ініціативи із самого початку, з 2019 року, легко переконатися, що ключові зусилля команди спрямовувалися саме на детінізацію. Безперечно, “тінь” цьому опиралася і з цими потугами боролася. Те, що тіньова економіка є частиною олігархічно-кланової системи нашої держави, основною перешкодою для її розвитку, – очевидні речі, на які ще раз звернув увагу президент. Особливо, у війну, коли українці поділилися на тих, хто воює, і тих, хто на інших “фронтах” забезпечує ресурсну підтримку оборони.

 

– Поміж ключових речей, яких потребує Україна в боротьбі з економічною “тінню”, Володимир Зеленський назвав офіційну зайнятість, безумовну сплату податків, максимальне розширення економічних можливостей на легальному ґрунті та повну модернізацію державних інституцій…

 

– Я вважаю, той, хто може сплачувати податки, повинен це робити. А той, хто (під час війни) з обʼєктивних причин не може – має звільнятися від оподаткування. Наголошую: податки сплачуються лише з доходу. Якщо підприємство зруйноване, знищене, не працює, нічого не виробляє, то жодних податків воно не має платити апріорі. Загалом, основною проблемою тінізації економіки є не висока чи низька ставка податку, як дехто стверджує, а нерівність в оподаткуванні. Коли хтось може, маючи податкову пільгу, проведену через парламент у минулі часи, платити менше, ніж конкурент. Або просто може працювати в “тіні”, не обліковуючи свої товарні запаси та операції. Збереження таких можливостей завжди спричинятиме високий рівень тінізації.

Тому хочу вкотре наголосити, що ми готові обговорювати рівень оподаткування в країні, готові обговорювати ставки. Але не готові змінювати фундаметальний принцип, відповідно до якого встановлені законодавством податки повинні сплачувати всі. А не змагатися, хто хитріший.

– Ще одна важлива передумова детінізації – розширення легальних економічних можливостей в Україні. Що для цього можна (і треба) зробити? Зокрема, як розв’язати проблему кредитування, надто в умовах різкого підвищення облікової ставки НБУ, що, здогадно, негативно позначиться на вартості позичкових коштів?  

 

– Якщо говорити про кредитування, то зараз ми очікуємо від уряду оновленої програми “Доступні кредити 5-7-9%”, яка має підтримати бізнес – саме з урахуванням підвищеної облікової ставки й ситуації, яка нині склалася в країні загалом. Йдеться про збільшення частки відшкодування державою кредитних відсотків, а не про підвищення кредитних ставок для бізнесу.

Також я є послідовним прибічником процесів дерегуляції та, відверто кажучи, бачу неабиякий потенціал для дерегулювання. І починати напрацьовувати відповідні моделі маємо уже зараз, не чекаючи закінчення війни.

 

– В чому, на Ваш погляд, має полягати модернізація державних інституцій?

 

– Ми маємо скоротити державний апарат і при цьому зробити його більш ефективним. Й за рахунок діджиталізації, у тім числі. Хоча я не впевнений, що це призведе до значної економії державних коштів. Бо люди, котрі працюють на державу, повинні мати гідні зарплати. Фахові кадри – дороге задоволення. Але кількість держслужбовців має зменшитись, ланцюжки ухвалення рішень мають бути коротшими й більш гнучкими. Рівень відповідальності – вищим.

 

– В коментарях у ЗМІ й соцмережах, які аналізують “антитінізаційні” заяви президента, багато негативних оцінок, пов’язаних із тим, що держава начебто мало займається питаннями деофшоризації вітчизняної економіки, а це, погодьтеся, – один зі стовпів економічної “тіні”.

 

– Категорично із цим не погоджуюся. Не з оцінками впливу офшоризації на економіку, а із твердженнями про те, що із цим явищем ми не боремося. 2020 року, нагадаю, ми ухвалили закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Згідно з ним, перші звіти про контрольовані іноземні компанії мають подаватися у 2024 році, але перший податковий період вже почався – це 2022 рік. Ми повністю підтримали й імплементували у вітчизняне законодавство затверджені Організацією економічного співробітництва та розвитку механізми протидії розмиванню податкової бази та переміщенню прибутків у низькоподаткові юрисдикції, іншими словами – в офшори. Йдеться про законопроєкт №1210, який свого часу активно критикувався великим бізнесом. Набрання цим документом чинності – реальність, з якою всі мають змиритися.

– Також чимало критики стосується невизначеності з антикорупційними органами – зокрема, непризначенням керівництва САП і НАБУ.

 

– Тут, як-то кажуть, немає чого обговорювати. Призначати антикорупційного прокурора й повноцінного (не т.в.о.) очільника Національного антикорупційного бюро треба якнайшвидше. Складно із цим не погодитись. Система антикорупційних органів нарешті має ефективно запрацювати. І це питання, які маємо вирішити саме зараз, під час війни.

 

– Владу критикують і за неправильний, на думку багатьох підприємців, підхід до наведення ладу на так би мовити найнижчому бізнес-щаблі. Це, передовсім, пов’язано з болісним питанням реєстраторів розрахункових операцій. У бізнесу – свої аргументи: він, мовляв, ледве зводить кінці з кінцями, а тут – додаткові витрати, зайвий час, зайва звітність. З іншого боку, треба думати і про інтереси держави, і про захист споживачів…

 

– Мені здається, що ми повинні або припинити дискусії про сплату чи несплату податків, про необхідність чи відсутність потреби в детінізації, про встановлення РРО, або відмовитися, наприклад, від членства в ЄС. Бо “біла” економіка – це якраз про членство у європейській родині. Туди не беруть країни з п’ятдесятивідсотковим рівнем тінізації економіки й без реалізації принципу верховенства права.

Ще одне зауваження: ми воюємо, обороняємось. І збільшення частки тіньової економіки під час війни щонайменше не відповідає інтересам перемоги, яким нині має бути підпорядковано все.

 

– Можливо, декого з читачів це й здивує, але фактично жодна економіка світу не є повністю вільною від “тіні”. Ось тільки ступінь тінізації різний – від (умовно) прийнятного до катастрофічного. Яким може бути більш-менш прийнятним відсоток “тіні” в українських умовах? Адже, навряд чи її вдасться побороти повністю…

 

– Якщо завдяки широкій детінізації ми забезпечимо додатковий (понад зроблені розрахунки й прогнози) приріст валового внутрішнього продукту хоча б на 2-3% на рік, то вважатиму це перемогою. У будь-якому випадку, ми маємо прагнути звести тінь нанівець.

 

Розмовляв Владислав Обух, Київ

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Це терор, просто терор!

З кінця 2020 р. Конституційний Суд почав замість звернення уваги парламенту на існування прогалини та надання рекомендації її усунути, безпосередньо ЗОБОВ’ЯЗУЄ Верховну Раду ухвалити закони із наперед визначеним змістом.