Abstract idea for reading the news
in

Щотижневі правові новини

Затверджено план втілення електронної охорони здоров’я

30.09.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної охорони здоров’я» від 29 вересня 2021 р. № 1175-р.

Затверджений план заходів включає, зокрема:

1) нормативно-правове забезпечення розвитку електронної охорони здоров’я (е-здоров’я) – забезпечення нормативно-правового регулювання переходу від паперових форм первинно-облікової медичної документації, надання форм звітності до ведення електронних медичних записів та формування деперсоналізованих агрегованих звітів на їх підставі;

2) організаційно-управлінське та технічне забезпечення розвитку е-здоров’я – гармонізація національних стандартів з поширеними у світі стандартами та класифікаторами, впровадження міжнародно визнаних і поширених стандартів в Україні для подальшої інтеграції із світовим інформаційним простором; розширення функціональних можливостей електронної системи охорони здоров’я та розвиток інструментів для продовження реформи фінансування системи охорони здоров’я;

3) ресурсне забезпечення розвитку е-здоров’я – розроблення та впровадження ініціатив щодо державно-приватного партнерства з метою розвитку е-здоров’я; залучення міжнародної технічної допомоги та ресурсів з інших джерел, не заборонених законодавством, на проекти з розвитку е-здоров’я;

4) забезпечення якості, безпечності та доступності е-здоров’я – розширення функціональності Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» та його мобільного додатка; впровадження надійної та безпечної електронної ідентифікації та автентифікації лікарів у сфері е-здоров’я за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації.

 

2,6 млрд грн акцизного податку піде в місцеві бюджети

30.09.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування» від 29 вересня 2021 р. № 1016.

Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 232, доповнено додатком 2 «Частки для зарахування до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального у другому півріччі 2021 року».

«Рішення Уряду забезпечить щоденний розподіл частини акцизного податку з пального між бюджетами місцевого самоврядування у другому півріччі 2021 року, а також дозволить розподілити між місцевими бюджетами 2,6 млрд грн податку, які станом на 28 вересня 2021 року вже накопичились на казначейському рахунку», – повідомили у Мінфіні.

 

205 млн грн виділено на доплати працівникам лабораторій МОЗ

30.09.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання фінансування здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками» від 29 вересня 2021 р. № 1169-р, яким виділено 204960 тис. гривень для здійснення додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2.

 

Затверджено концепцію невразливості України

 

01.10.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості» від 27 вересня 2021 р. № 479/2021.

Затверджена Концепція забезпечення національної системи стійкості визначає мету, основні принципи, напрями, механізми і строки запровадження та функціонування національної системи стійкості, спрямованої на забезпечення здатності держави і суспільства своєчасно ідентифікувати загрози, виявляти вразливості та оцінювати ризики національній безпеці, запобігати або мінімізувати їх негативні впливи, ефективно реагувати та швидко і повномасштабно відновлюватися після виникнення загроз або настання надзвичайних та кризових ситуацій усіх видів, включаючи загрози гібридного типу, але не обмежуючись ними.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2021 – 2025 років.

За строками реалізації завдання поділяються на короткострокові (першочергові) (до 2-х років) та середньострокові (3 – 5 років).

Основними короткостроковими (першочерговими) завданнями є:

– розроблення та прийняття законодавчих, інших нормативно-правових актів з питань забезпечення національної стійкості;

– аналіз наявних спроможностей щодо ресурсного, кадрового та фінансового забезпечення функціонування національної системи стійкості, визначення відповідних потреб та шляхів їх забезпечення;

– визначення органів, відповідальних за координацію діяльності суб’єктів забезпечення національної стійкості на державному, регіональному та місцевому рівнях;

– налагодження ефективної координації та взаємодії суб’єктів забезпечення національної стійкості.

Основними середньостроковими завданнями є:

– нормативно-правове та ресурсне забезпечення впровадження на національному рівні практики управління ризиками та оцінювання стану відповідних спроможностей як елементів стратегічного планування у сфері національної безпеки;

– удосконалення процедур кризового менеджменту, зокрема впровадження універсальних алгоритмів узгоджених дій щодо реагування на загрози, надзвичайні та кризові ситуації на різних етапах їх розвитку;

– впровадження механізмів забезпечення і критеріїв оцінювання стійкості базових елементів;

– впровадження спеціальних навчальних програм і курсів підвищення кваліфікації для державних службовців та особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з питань забезпечення національної стійкості;

– поширення у суспільстві необхідних знань і формування навичок щодо реагування на загрози, надзвичайні та кризові ситуації.

 

4 стратегічні напрями розвитку громадянського суспільства до 2026 р.

 

01.10.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021 – 2026 роки» від 27 вересня 2021 р. № 487/2021, метою реалізації якої є створення сприятливих умов для розвитку громадської ініціативи та самоорганізації, формування та діяльності інститутів громадянського суспільства, налагодження взаємодії між громадянами, згаданими інститутами та органами державної влади, органами місцевого самоврядування, у тому числі для реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина, задоволення суспільних інтересів, забезпечення громадської участі у прийнятті та реалізації владних рішень.

Затверджена Стратегія включає такі напрями:

1) забезпечення ефективних процедур громадської участі у формуванні та реалізації державної політики на національному та регіональному рівнях, вирішенні питань місцевого значення;

2) створення сприятливих умов для формування та інституційного розвитку інститутів громадянського суспільства;

3) стимулювання участі інститутів громадянського суспільства в соціально-економічному розвитку України;

4) створення сприятливих умов для міжсекторальної співпраці.

Водночас, визнано такими, що втратили чинність, Укази Президента України:

– «Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні» від 26 лютого 2016 р. № 68;

– «Питання Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства» від 4 листопада 2016 р. № 487;

– «Про зміни у складі Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства» від 27 червня 2018 р. № 190.

 

51 000 грн штрафу – за перевищення габаритно-вагових норм понад 30 %

 

01.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 3 червня 2021 р. № 1534-IX, яким визначається, що габаритно-ваговий контроль – контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що включає перевірку на відповідність встановленим законодавством нормативам вагових або габаритних параметрів таких транспортних засобів, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Передбачено, що під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право:

– використовувати спеціалізовані автомобілі;

– використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку;

– супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

– здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

– використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю;

– використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі;

– у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред’являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

– здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

 

Змінено Правила управління багатоквартирним будинком

01.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712» від 22 вересня 2021 р. № 994.

Змінами до постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком», зокрема, передбачено включення до витрат на управління багатоквартирним будинком витрат на прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку, в разі коли земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, згідно з відомостями про таку земельну ділянку, що містяться у Державному земельному кадастрі, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку.

Якщо прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі в разі визначення управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою співвласників із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати.

Зміни вводяться в дію з 1 січня 2023 р.

 

Встановлено розміри компенсації та щорічної допомоги постраждалим від вибухів

 

01.10.2021 Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою:

– затверджено Порядки надання одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення особам та дітям з інвалідністю, які постраждали від вибухонебезпечних предметів;

– встановлено розміри одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення.

Також зазначеним категоріям осіб надано можливість подавати документи для призначення таких виплат через виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад та центри надання адміністративних послуг.

Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:

  • особі з інвалідністю І групи — у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • особі з інвалідністю ІІ групи — у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • особі з інвалідністю ІІІ групи — у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років — у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
  • дитині з інвалідністю до 18 років — у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю — 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність, та особам з інвалідністю III групи — 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.

Постанова набере чинності з 1 січня 2022 р.

 

15,7 млрд грн на трансформацію вугільних регіонів до 2030 р.

04.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної цільової програми справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року» від 22 вересня 2021 р. № 1024.

Відповідно до схваленої Концепції основними шляхами справедливої трансформації вугільних громад є:

– створення умов для інвестиційного розвитку;

– покращення умов проживання, сприяння розвитку якісної та зручної інфраструктури;

– перехід на альтернативні джерела енергії та підвищення рівня енергоефективності у житлово-комунальній сфері;

– створення точок економічного зростання з урахуванням наявного економічного та людського потенціалу для диверсифікації локальної економіки;

– перепрофілювання закладів професійно-технічної освіти;

– розв’язання екологічних проблем.

Виконання зазначених заходів здійснюватиметься поступово в межах пілотних вугільних громад, де станом на сьогодні розпочаті процеси ліквідації державних шахт (проводиться розроблення техніко-економічного обґрунтування для ліквідації або здійснюються інші відповідні заходи) шляхом розроблення планів трансформації для кожної такої громади.

 

Стан забезпечення громадян житлом проаналізують невідкладно

 

04.10.2021 Набрала чинності постанова Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення реалізації права громадян на житло» від 22 вересня 2021 р. № 1766-IX, якою Кабінету Міністрів доручено забезпечити:

1) проведення Міністерством розвитку громад та територій України, Державною службою статистики України та Міністерством цифрової трансформації України спільно з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування у тримісячний строк збору інформації та комплексного (змістовного) аналізу стану забезпечення громадян житлом за категоріями, у розрізі областей, міст, територіальних громад, а також в цілому по країні щодо:

– кількості громадян:

  • які потребують поліпшення житлових умов (перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов),
  • які потребують забезпечення їх соціальним житлом (перебувають на соціальному квартирному обліку),
  • які потребують надання жилого приміщення з фондів житла для тимчасового проживання,
  • які потребують державної підтримки (шляхом участі у державних та місцевих програмах);

– потреби у коштах для забезпечення громадян житлом з урахуванням середньої вартості житла на відповідній території, а саме: на одне житлове приміщення в середньому, на кожен квартирний облік громадян та на загальну потребу;

– середнього та максимального строку перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

– динаміки руху житлової черги по роках з 1991 року;

– статистики отримання житла громадянами за останні 10 років;

2) збір та аналіз Міністерством цифрової трансформації України інформації щодо відомчого житлового фонду в розрізі областей, міст, територіальних громад, а також в цілому по країні;

3) здійснення верифікації отриманої інформації Міністерством розвитку громад та територій України, Міністерством цифрової трансформації України та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади із відповідними державними реєстрами;

4) розробку та подання на затвердження до Кабінету Міністрів України Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством фінансів України нормативно-правових актів для забезпечення реалізації права громадян на житло;

5) розробку та подання на розгляд Верховної Ради України Міністерством розвитку громад та територій України спільно з Міністерством соціальної політики України, Міністерством у справах ветеранів України, Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством фінансів України законопроектів для забезпечення реалізації права громадян на житло;

6) розробку Міністерством цифрової трансформації України єдиного аналітичного формату, який дозволить швидко і якісно проаналізувати зібрану інформацію та проводити її моніторинг;

7) підготовку та затвердження за результатами проведеного аналізу у тримісячний строк Програми дій Уряду щодо вжиття невідкладних заходів для реалізації права громадян на житло.

 

Зареєстровані саморегулівні організації і далі здійснюватимуть свої функції з внесенням інформації про них до ЄДЕСБ

 

04.10.2021 Набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Змін до деяких наказів Мінрегіону» від 17 травня 2021 р. № 114, яким, зокрема установлено, що:

– неприбуткові добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб за відповідним напрямом підприємницької чи професійної діяльності, які в установленому законодавством порядку зареєстровані Мінрегіоном як саморегулівні організації до набрання чинності Законом України від 17 жовтня 2019 р. № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», продовжують здійснювати функції саморегулівної організації з внесенням відповідної інформації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва;

– саморегулівні організації, яким в установленому законодавством порядку Мінрегіоном делеговано повноваження з проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, до набрання чинності Законом України від 17 жовтня 2019 р. № 199-IX, продовжують виконувати делеговані повноваження до закінчення строку їх дії з внесенням відповідної інформації до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Також внесено зміни до деяких наказів Мінрегіону з метою приведення у відповідність до вимог законодавства процедур реєстрації саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності і делегування їм повноважень з проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури.

Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 грудня 2011 р. № 342 «Про затвердження форми та технічного опису бланка кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури».

 

 

Договір про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води буде публічним

 

04.10.2021 Міністерство розвитку громад та територій повідомило, що  постановами Кабінету Міністрів від 8 вересня 2021 р. «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830» № 1022 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182» № 1023, які набрали чинності 1 жовтня 2021 р., внесено зміни до правил та типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води.

Зокрема для тих споживачів, які не обрали жодну форму договору з виконавцем послуги, замість письмової форми договору запроваджено публічний договір приєднання про надання послуг постачання теплової енергії та гарячої води.

Також врегульовано питання щодо:

– структури оплати послуги та її деталізації (при цьому плата за послугу повинна вноситися одним платежем, незалежно від кількості складових);

– обліку спожитої послуги та її розподілу між споживачами (в залежності від моделі договірних відносин);

– розміщення інформації щодо кількості та якості послуги;

– відповідальності сторін за неналежне виконання договірних відносин;

– процедури зміни моделі договірних відносин або припинення їх дії.

 

Використання води з водосховищ і ставків – тільки оплатно та з дозволом на спеціальне водокористування

 

04.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 42 Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів» від 8 вересня 2021 р. № 1726-IX.

Новою редакцією ст. 42 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Укладення договору є обов’язковим.

Перелік підприємств, установ та організацій, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі у маловодні регіони, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Вторинні водокористувачі здійснюють скидання стічних вод у водні об’єкти на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Закон вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.

 

Творчі працівники закладів культури мають право на творчі відпустки

 

04.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення додаткових умов для забезпечення розвитку професійних творчих працівників закладів культури» від 8 вересня 2021 р. № 1724-IX, яким надано право професійним творчим працівникам театрів на творчу відпустку для провадження творчої діяльності.

Також передбачено, що професійні творчі працівники закладів культури мають право на творчу відпустку.

Відповідні зміни внесено до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про театри і театральну справу», ст. 30 Закону України «Про культуру».

 

 

Інформація про зарплати в державних та комунальних компаніях стала відкритою

 

04.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості інформації про розмір оплати праці в державних та комунальних компаніях» від 8 вересня 2021 р. № 1723-IX, яким передбачено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 % акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Також розширено перелік розпорядниками інформації та визначено інформацію, яка ними оприлюднюватиметься.

 

За пасажирські перевезення в межах ОТГ відповідають виконавчі органи громад

 

04.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо організації пасажирських перевезень» від 7 вересня 2021 р. № 1712-IX.

Новою редакцією ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що забезпечення організації пасажирських перевезень покладається на:

– міських, приміських і міжміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території однієї територіальної громади, – на виконавчий орган ради, що представляє інтереси відповідної територіальної громади;

– міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Автономної Республіки Крим чи області, – на Раду міністрів Автономної Республіки Крим або обласні державні адміністрації;

– міжміських і приміських автобусних маршрутах загального користування, що виходять за межі території області (міжобласні маршрути), і міжнародних автобусних маршрутах загального користування – на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту;

– автобусному маршруті загального користування прямого сполучення місто Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» – на Київську міську державну адміністрацію.

Також установлено, що договори про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, укладені до набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку дії таких договорів.

 

Затверджено критерії оцінки ступеню ризику діяльності із сертифікації органічного виробництва

04.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» від 22 вересня 2021 р. № 1005.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, визначено:

– строк провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

– кількість галузей, за якими орган сертифікації здійснює сертифікацію органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;

– кількість порушень органом сертифікації вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, виявлених за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

– види порушень органом сертифікації вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, виявлені за результатами заходів державного нагляду (контролю), здійснених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;

– кількість позапланових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, здійснених щодо органу сертифікації протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду, з підстав, передбачених абз. 3, 5, 7 та 8 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами яких виявлено порушення.

Ризики настання негативних наслідків від провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції визначено в додатку 1.

Вичерпний перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження органом сертифікації господарської діяльності у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, їх показники та кількість балів за кожним показником визначено в додатку 2.

Віднесення суб’єкта господарювання до високого, середнього або незначного ступеня ризику здійснюється з урахуванням суми балів, нарахованих за всіма критеріями, визначеними в додатку 2, за такою шкалою:

– від 41 до 100 балів – до високого ступеня ризику;

– від 21 до 40 балів – до середнього ступеня ризику;

– від 0 до 20 балів – до незначного ступеня ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції здійснюються з такою періодичністю:

– з високим ступенем ризику – не частіше одного разу на два роки;

– із середнім ступенем ризику – не частіше одного разу на три роки;

– з незначним ступенем ризику – не частіше одного разу на п’ять років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено суттєвих порушень вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 рази.

 

За недостовірні відомості про масу або габарити вантажу – штраф 51 000 грн

 

04.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 29 червня 2021 р. № 1582-IX.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, зокрема доповнено ст.ст. 132-2 «Порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж» і 188-57 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті».

Вказаними статтями передбачено, що внесення (зазначення) вантажовідправником недостовірних відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, який перевозиться, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа, які перевищують параметри, встановлені законодавством, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 000 грн).

Відповідальність за внесення недостовірних відомостей настає у разі перевищення транспортним засобом, яким перевозиться зазначений вантаж, вагових нормативних параметрів, визначених законодавством.

Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків, завдань – тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

395 млн грн на забезпечення лікарень киснем

05.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» від 29 вересня 2021 р. № 1027, якою:

– виділено 395040 тис. гривень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2;

– передбачено, що умовою надання такої субвенції є забезпечення введення в експлуатацію всіх елементів системи централізованої подачі кисню у закладах охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, до 31 грудня 2021 р.

 

Нові вимоги до проведення земельних торгів

05.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису)» від 22 вересня 2021 р. № 1013, якою:

– затверджено вимоги щодо підготовки до проведення та проведення земельних торгів для продажу земельних ділянок та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису);

– визначено державне підприємство «Прозорро.Продажі», що належить до сфери управління Міністерства економіки, – адміністратором електронної торгової системи;

– установлено, що частина винагороди оператора електронного майданчика відраховується оператором електронного майданчика адміністратору електронної торгової системи відповідно до договору, укладеного оператором електронного майданчика та адміністратором електронної торгової системи. Супроводження та адміністрування електронної торгової системи здійснюється без залучення коштів державного бюджету.

 

Нові вимоги до банків, уповноважених на зберігання запасів готівки

 

06.10.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про внесення змін до Положення про критерії та порядок відбору банків, які можуть залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку України та здійснення операцій з ними» від 27 вересня 2021 р. № 96, якою розширено вимоги до вказаних банків, зокрема зобов’язано залежно від строку діяльності банку в статусі уповноваженого дотримуватися встановленого відсотку присутності в регіоні та визначених лімітів зберігання готівки Національного банку.

Окрім цього:

– доповнено умови, за яких здійснюватиметься припинення дії рішення Правління Національного банку про надання статусу уповноваженому банку, – зокрема виявлення, включаючи результати моніторингу, Національним банком інформації з відкритих джерел про факти застосування іноземними державами (крім держави, що здійснює збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями, міжнародними організаціями або Україною санкцій до уповноваженого банку та/або до власників істотної участі в ньому; не розпочато діяльність у статусі уповноваженого банку протягом 12 місяців із дня оприлюднення на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку рішення Правління Національного банку про надання банку статусу уповноваженого;

– встановлено, що Національний банк у разі припинення дії рішення Правління Національного банку про надання статусу уповноваженого банку не розглядає повторне звернення цього банку для участі у відборі банків, які можуть залучатися до зберігання запасів готівки Національного банку та проведення операцій з ними, протягом 12 місяців із дня припинення дії рішення Правління Національного банку про надання статусу уповноваженого банку.

 

Укроборонпром стане акціонерним товариством

 

06.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» від 13 липня 2021 р. № 1630-IX, який визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Державного концерну «Укроборонпром» в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств, у тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром», – у господарські товариства, управління і розпорядження їхнім майном та спрямований на забезпечення обороноздатності, економічної безпеки і захисту інтересів держави.

Метою цього Закону є запровадження моделі корпоративного управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України відповідно до рекомендацій з корпоративного управління суб’єктами господарювання Організації економічного співробітництва та розвитку, формування передумов для підвищення конкурентоспроможності підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності, створення умов для залучення інвестицій в оборонно-промисловий комплекс.

Законом врегульовано:

– особливості створення та функціонування акціонерного товариства та господарських товариств в оборонно-промисловому комплексі;

– функції акціонерного товариства та господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі;

– підготовку підприємства оборонно-промислового комплексу до перетворення.

Законом також внесено зміни до низки законодавчих актів.

 

Один центральний орган у сфері захисту прав дітей замість 6-ти міністерств

 

06.10.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови «Про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо створення центрального органу виконавчої влади в сфері захисту прав дітей – Державної служби України у справах дітей» № 6135, якою передбачається звернутися до Кабінету Міністрів з вимогою створити Державну службу України у справах дітей – центральний орган виконавчої влади діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів через Міністра соціальної політики України і який забезпечує реалізацію державної політики з питань дітей.

«Розгалужена система органів державної влади, що опікуються питаннями захисту прав дітей (6 міністерств, органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади), відсутність єдиного центрального органу виконавчої влади, який мав би опікуватися питаннями захисту прав дітей, призводить до бюрократичного хаосу та перешкоджає своєчасному та повному вирішенню питань в цій надчутливій сфері», – йдеться у проекті Постанови.

 

Регулювання обігу віртуальних активів можуть доручити НКЦПФР 

 

06.10.2021 Президент України Володимир Зеленський повернув до Верховної Ради зі своїми пропозиціями Закон «Про віртуальні активи» (законопроект № 3637), який прийнято 8 вересня 2021 р.

Документом передбачено, що регулювання ринку віртуальних активів здійснюється різними державними органами залежно від виду таких активів, зокрема й шляхом створення нового органу центральної виконавчої влади.

Створення такого органу потребуватиме значних видатків з державного бюджету, тому Президент запропонував віднести регулювання обігу віртуальних активів до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

 

 

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

КАС ВС сформулював висновок щодо спільного виконання податкових зобов’язань учасниками договорів про спільну діяльність

Уточнюється дія Закону України «Про захист прав споживачів». До Верховної Ради Кабміном подано законопроект № 6134, яким пропонується переписати вказаний закон.