головуючого судді (судді-доповідача) – Данилевич Н.А., суддів – Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року (головуючий суддя -Денисюк Р.С. )
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року (головуючий суддя – Ніколін В.В., судді: Гінда О.М., Пліш М.А.)
у справі № 140/7517/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, –
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі – ВКДКА, відповідач 1), Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (далі – КДКА Волинської області, відповідач 2) про:
визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №80-6 від 03.10.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;
визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №81-4 від 10.10.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
визнання протиправними дій Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить у собі персональні дані позивача;
зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області утриматися від поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, у справі №140/7517/21 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ВКДКА №V-018/2021 від 29.05.2021 про скасування рішення КДКА Волинської області №80-6 від 03.10.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту.
Визнано протиправним та скасовано рішення ВКДКА №V-019/2021 від 29.05.2021 про скасування рішення КДКА Волинської області №81-4 від 10.10.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Визнано протиправними дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди шляхом надання ВКДКА справи ОСОБА_1 , яка містить у собі його персональні дані.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій вказали, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №80-6 від 03.10.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області №81-4 від 10.10.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не підлягають оскарженню, а заступник голови Ради адвокатів України, який подав скаргу на вказані рішення, не є та не може бути суб`єктом оскарження вказаних рішень, а відтак, у відповідача не виникає повноважень на розгляд скарги та, відповідно, прийняття будь-якого рішення за наслідками її розгляду, окрім як відхилення скарги. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди, шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи, яка містить у собі персональні дані позивача суперечать вимогам законодавства України та порушують його особисті права і інтереси, а тому є протиправними, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо оскарження дій КДКА Волинської області підлягають задоволенню. Разом з тим, суди відмовили в задоволенні позову в частині зобов`язання КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних позивача без його згоди, оскільки вказані позовні вимоги стосуються правовідносин, які можуть мати місце в майбутньому, а захисту адміністративним судом підлягають лише порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
14 січня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів в частині задоволених позовних вимог та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Оскаржуючи вказані судові рішення, скаржник вказав на наявність підстав, викладених у пунктах 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Оскаржуючи судові рішення відповідач зазначає про те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з приводу того, чи підлягають оскарженню рішення КДКА регіону про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту; про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до ВКДКА чи до суду, а також щодо наявності або відсутності існування обмеження в суб`єктному складі скаржників до ВКДКА на рішення КДКА регіону.
Також, скаржник вказував, що згідно із п.п.1 та 3 ч.2 ст.353 КАС України підставою для скасування судових рішень є те, що суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, скаржник вказував, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (п.п. «а», «в» ч.5 ст.328 КАС України).
26 квітня 2022 року на адресу суду касаційної інстанції надійшов відзив позивача на вказану касаційну скаргу, в якому вважає доводи останньої необґрунтованими. Просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2022 року за даною касаційною скаргою відкрите касаційне провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури призначено до касаційного розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 23.09.2019 подав до КДКА Волинської області заяву про допуск до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, за результатами розгляду якої 03.10.2019 Кваліфікаційна палата КДКА Волинської області рішенням №80-6 допустила позивача до складання кваліфікаційного іспиту для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Кваліфікаційною палатою КДКА Волинської області 10.10.2019 за результатами успішного складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту прийнято рішення №81-4 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу йому свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
У подальшому позивачем, на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області, складено присягу адвоката України та отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Ізовітової Л.П. № 85 від 27.05.2020 створено робочу групу по вивченню питань, порушених у скаргах ряду адвокатів, щодо недотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування та видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 та ще 15 іншим колишнім військовослужбовцям органів військової прокуратури України з метою проведення відповідної перевірки на наявність порушень.
Пунктом 3 розпорядження №85 від 27.05.2020 вирішено звернутися до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо надання оцінки питанням, порушеним у скаргах окремих адвокатів, стосовно дотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту позивача та 15 інших колишніх військовослужбовців органів військової прокуратури.
Так, 11.06.2020 за вх. №13681 до ВКДКА надійшли скарги голови робочої групи, заступника голови ради адвокатів України Кухаря О.І. на рішення КДКА Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та за вх. №13682 на рішення КДКА Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, до яких додано копію розпорядження голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України від 27.05.2020 №85.
Керуючись пунктом 3.39 Регламенту ВКДКА, 12.06.2020 голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков С.В. за вих. №2695 на адресу КДКА Волинської області скерував лист з вимогою надати матеріали кваліфікаційної справи ОСОБА_1 ..
У відповідь на вказаний лист, голова КДКА Волинської області у листі від 25.06.2020 №52/20 звернув увагу на наявність правових колізій між Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України №120 від 30.08.2014 та Регламентом ВКДКА.
У свою чергу, розпорядженням Голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України №103 від 03.07.2020 до розпорядження № 85 від 27.05.2020 внесено зміни – слова ” ОСОБА_2 (заступник Голови Ради адвокатів України) – голова Робочої групи” викладено у такій редакції: ” ОСОБА_2 (адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №304 від 26.02.1998, видане Вінницькою обласною КДКА) – голова Робочої групи”.
На виконання листа голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова С.В. від 12.06.2021 за вих. №2695, КДКА Волинської області листом від 05.11.2020 №95/20 на адресу ВКДКА направлено запитувані матеріали кваліфікаційної справи ОСОБА_1 ..
Головою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилковим С.В. 16.11.2020 доручено члену ВКДКА ОСОБА_3 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скаргах на рішення КДКА Волинської області про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту, про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Представником позивача до ВКДКА 22.12.2020 подано заяву про ознайомлення з усіма наявними матеріалами за скаргами заступника голови РАУ ОСОБА_2 на рішення КДКА Волинської області про допуск позивача до складання кваліфікаційного іспиту, про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, з якими від був ознайомлений 11.02.2021.
Згідно з протоколом №127 засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.05.2021, ВКДКА за результатами розгляду скарг заступника голови РАУ ОСОБА_4 , прийняла рішення № V-018/2021 від 29.05.2021, яким скасувала рішення КДКА Волинської області №80-6 від 03.10.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та рішення № V-019/2021 від 29.05.2021 про скасування рішення КДКА Волинської області №81-4 від 10.10.2019 про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.
Вважаючи вищенаведені дії КДКА Волинської області та прийняті ВКДКА рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі Закон № 5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до статті 8 Закону №5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам частин першої та другої статті 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту. Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви, затверджуються Радою адвокатів України.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури перевіряє відповідність особи вимогам, установленим частинами першою та другою статті 6 цього Закону. З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, що зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.
Строк розгляду заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту не повинен перевищувати тридцяти днів з дня її надходження.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про: 1) допуск особи до кваліфікаційного іспиту; 2) відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту.
Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту в рішенні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в обов`язковому порядку зазначаються причини такої відмови.
Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.
Відповідно до статті 9 Закону №5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.
Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення. Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту. Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування (частина перша стаття 45 Закону №5076 VI). ВКДКА є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (частина перша статті 52 Закону № 5076 VI).
Відповідно до частини четвертої статті 52 Закону № 5076 VI, ВКДКА: 1) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 2) узагальнює дисциплінарну практику кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 3) виконує інші функції відповідно до цього Закону.
Згідно з частиною п`ятою статті 52 Закону №5076 VI, ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Відповідно до частини сьомої статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.
Установчим документом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується з`їздом адвокатів України (частина десята статті 52 Закону № 5076-VI).
Згідно з приписами частини третьої статті 45 Закону №5076-VI Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 55 Закону № 5076-VI передбачено, що у період між з`їздами адвокатів України функції адвокатського самоврядування виконує Рада адвокатів України. Повноваження і порядок роботи Ради адвокатів України визначаються цим Законом та положенням про Раду адвокатів України, що затверджується з`їздом адвокатів України.
Відповідно до частини першої, другої статті 56 Закону №5076-VI Голова Ради адвокатів України за посадою є головою Національної асоціації адвокатів України. Голова Ради адвокатів України представляє Раду адвокатів України та Національну асоціацію адвокатів України в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.
Згідно з пунктами 2.3.2, 2.3.5, 2.3.6, 2.3.25, 2.3.36, 2.3.37 Статуту недержавної некомерційної професійної організації “Національна асоціація адвокатів України”, затвердженого рішенням установчого з`їзду адвокатів України 17.11.2012, для виконання поставлених завдань НААУ в порядку, встановленому чинним законодавством України: забезпечує належне виконання адвокатурою її конституційних завдань (п. 2.3.2); сприяє розвитку та зміцненню адвокатури, підвищенню ролі та авторитету адвокатури у суспільстві, підвищенні статусу професії адвоката в Україні (п. 2.3.5); застосовує заходи щодо недопущення та припинення недобросовісної конкуренції в сфері адвокатської діяльності (п. 2.3.6 ); забезпечує дотримання етичних стандартів діяльності адвокатів (п. 2.3.25); сприяє розширенню можливостей впливу адвокатури на забезпечення фахового захисту прав і свобод людини в Україні (п. 2.3.26); здійснює організацію та координацію роботи органів адвокатського самоврядування (п. 2.3.27).
Відповідно до пункту 3.1.1 Регламенту Ради адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №115 від 30.08.2014, Голова РАУ представляє РАУ у відносинах з іншими органами адвокатського самоврядування, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, органами влади інших держав та міжнародними організаціями.
Положення про ВКДКА, затверджено 09.06.2017 рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року.
Відповідно до пункту 3.9. Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 №78, (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Регламент ВКДКА) ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 (далі – Положення №120), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.
Пунктом 3.29 Регламенту ВКДКА передбачено, що порушення строку на оскарження рішення КДКА без поважних причин є підставою для відхилення скарги, про що зазначається в рішенні ВКДКА про залишення скарги без задоволення, а рішення без змін.
Згідно з пунктом 3.30 Регламенту ВКДКА строк на оскарження рішення КДКА, який встановлений статтею 50 Закону №5076-VI, може бути поновлено за рішенням ВКДКА згідно заяви скаржника про поважність причин його пропуску, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.
Відповідно до пункту 3.36 Регламенту ВКДКА рішення, постанови ВКДКА викладаються письмово з наведенням мотивів їх прийняття і підписуються головуючим на засіданні ВКДКА та секретарем засідання ВКДКА.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Суд підкреслює, що касаційне провадження у даній справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 3,4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що ключовими питаннями під час касаційного розгляду справи є те, чи підлягають оскарженню рішення КДКА регіону про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту; про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до ВКДКА чи до суду, а також щодо наявності або відсутності існування обмеження в суб`єктному складі скаржників до ВКДКА на рішення КДКА регіону.
Суд звертає увагу, що відповідно до статей 8 і 9 Закону № 5076-VI у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості до ВКДКА або до суду можуть бути оскаржені рішення КДКА про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, тоді як оскарження рішень КДКА про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту цими нормами Закону не передбачено.
Як зазначали суди попередніх інстанцій, таке правове регулювання зумовлене віднесенням рішень КДКА з питань допуску до складення кваліфікаційного іспиту та видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до індивідуальних актів.
Суд зауважує, що за визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт – акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки:
1) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки;
2) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів;
3) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією;
4) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів;
5) не мають зворотної дії в часі.
Суд, аналізуючи дані рішення КДКА Волинської області та вищенаведені приписи КАС України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оспорювані рішення є актами індивідуальної дії та вичерпують свою дію їх виконанням.
Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 березня 2018 року у справі №9901/22/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 18 вересня 2019 року у справі №2040/6074/18, від 12 травня 2021 року у справі № 9901/286/19, сформовано правозастосовчу практику, відповідно до якої право на оскарження акту індивідуальної дії надано особі, щодо якої його прийнято або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується.
Оскільки заступник голови Ради адвокатів України не є учасником (суб`єктом) правовідносин щодо отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, тому відповідні рішення КДКА Волинської області №80-6 від 03.10.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту та №81-4 від 10.10.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу позивачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту не породжують для заступника голови Ради адвокатів України права на захист, тобто права на їх оскарження до ВКДКА або до суду.
Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Закон № 5076-VI не передбачає можливість оскарження рішень про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, а також про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, оскільки будь-якого негативного впливу на права зазначених осіб вони не мають.
Так, відповідно до приписів частини четвертої статті 8 та частини п`ятої статті 9 Закону № 5076-VI у процедурі допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та визначення рівня її фахової підготовленості до ВКДКА або до суду можуть бути оскаржені рішення КДКА про відмову в допуску особи до складення кваліфікаційного іспиту та про відмову у видачі їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, тоді як оскарження рішень КДКА про допуск особи до складення кваліфікаційного іспиту та про видачу їй свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту цими нормами Закону не передбачено.
Таке правове регулювання зумовлене віднесенням рішень КДКА з питань допуску до складення кваліфікаційного іспиту та видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту до індивідуальних актів, які стосуються прав та інтересів визначеної в цих рішеннях особи та дія яких вичерпується їх виконанням.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги відповідача стосовно неправильного застосування судами попередніх інстанцій статті 50 Закону № 5076-VI, оскільки положення цієї норми судами проаналізовано у взаємозв`язку з іншими нормами цього Закону з метою встановлення можливості (наявності відповідного права) оскарження рішень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури третьою особою, зокрема Заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем О.І., та, як наслідок, наявності повноважень у ВКДКА для розгляду відповідної скарги та прийняття відповідного рішення.
При цьому, аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що приписи частини восьмої статті 50 Закону №5076-VI не надають право кожному оскаржити будь-яке рішення КДКА до ВКДКА або до суду, а визначають загальний порядок і строк оскарження рішень КДКА у випадках, прямо передбачених відповідними статтями цього Закону, що регулюють порядок вирішення питань, віднесених до повноважень КДКА.
Слід також зазначити, що при вирішенні спору у цій справі суди правильно акцентували увагу на тому, що питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду ЄСПЛ.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28 травня 2009 року у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката, вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначив, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов`язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії адвокатів неочікувано поставив під сумнів професійну ситуацію заявниці після того, як сама ж Колегія адвокатів надала дозвіл на те, що заявниця вісімнадцять місяців свого професійного життя присвятила виконанню умов про передбачене Колегією адвокатів стажування. З урахуванням природи та підстав такого стажування, так як вони встановлені в законодавстві держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (пункт 33 рішення).
У пункті 34 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов`язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обґрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру.
У зв`язку з цим у пункті 35 наведеного рішення ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Проаналізувавши зазначену прецедентну практику ЄСПЛ у контексті спірних правовідносин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що оспорювані у цій справі рішення ВКДКА мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Оскільки ОСОБА_1 відповідно до вимог і процедур, визначених Законом №5076-VI, набув право на заняття адвокатською діяльністю, то він мав гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
Отже, скасування ВКДКА рішення КДКА Волинської області про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту після складання присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є непропорційним втручанням у право позивача на приватне життя, що захищено статтею 8 ЄКПЛ.
Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відповідач допустив реалізацію не передбаченого законодавством права на оскарження рішення про допуск особи до кваліфікаційного іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, суб`єктом, який не наділений правом на їх оскарження, тобто третьою особою, якої такі рішення не стосуються, поновивши строк на їх оскарження, відповідач допустив порушення принципу юридичної визначеності, оскільки відсутність умови належного здійснення їх розгляду і дотримання вказаного принципу приводила б до постійного збереження стану невизначеності у цих відносинах через можливість оскарження невизначеним колом осіб таких рішень внаслідок поновлення строків звернення на їх оскарження.
Посилаючись на необґрунтоване відхилення судом першої інстанції заявлених ВКДКА клопотань про залучення до участі у справі як третіх осіб Ради адвокатів України та заступника Голови Ради адвокатів України Кухаря О.І., про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відповідач не зазначив конкретних норм процесуального закону, які були порушені судом при вирішенні цих клопотань, та не аргументував, яким чином результат їх вирішення вплинув на кінцеве рішення суду у справі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.11.2022 у справі № 140/7518/21, від 08.12.2022 у справі № 640/21192/21, від 14.12.2022 у справі № 140/7522/21.
Такими чином, враховуючи викладене, а також межі перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій виключно в рамках вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, що визначено частиною першою статті 341 КАС України, Суд зауважує, що підстави для задоволення касаційної скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у цій справі відсутні, оскільки підстави, на які посилався відповідач, не знайшли свого підтвердження в ході касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального права і процесуального права.
Керуючись статтями 341, 343, 349-356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури залишити без задоволення.
Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року – залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.
Коментарі
Loading…