Тягар доказування

ВПВС в постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19

https://reyestr.court.gov.ua/Review/105852864 підтвердила вже сформовану ВС правову позицію, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив

до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Було наголошено на тому, що добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у разі підтвердження реальності руху зазначених у такому документі активів.

В свою чергу контролюючий орган на порушення вимог ст. 77 КАС України, п. 112.2 ст. 112 ПК України не довів та не надав належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні в контрагентів по ланцюгу постачання трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності, що позивач був обізнаний щодо протиправної поведінки його контрагентів.

Посилання контролюючого органу на аналіз зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації було визнано безпідставним, оскільки це не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону.

…

Доказувати має той, хто стверджує, а не той, хто заперечує, оскільки за природою речей не може бути доказів для заперечення (латинський вислів)