Відповідно до порядку, визначеного статтею 24 КЗпП України необхідно видати наказ про прийняття працівника та повідомити органи державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника.

А при укладенні трудового договору відповідно до ст.26 КЗпП України з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, може бути обумовлене угодою сторін його випробування. Дана умова повинна бути узгоджена між роботодавцем і працівником та відображена в наказі про прийняття на роботу.

В цей період на працівників поширюється законодавство про працю; так, заробітна плата нараховується в таму ж розмірі, що  і іншим працівникам; працівник підлягає соціальному страхуванню; здійснюється запис в трудову книжку відповідно до статті 48 КЗпП України, а також відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників; у випадку  звільнення йому належить компенсація за невикористані дні відпустки та інші пільги, передбачені законодавством.

При прийнятті на роботу не може встановлюватися випробування для категорій осіб, зазначених в абз. 3 ст. 26 КЗпП України (для осіб, які не досягли 18-ті років, інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи, молодих робітників, що закінчили професійний навчально-виховний заклад та вищий навчальний заклад тощо) Строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, для робітників не може перевищувати 1 місяця, для інших – не може перевищувати 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – 6 місяців. При прийнятті на роботу (стаття 27 КЗпП України).

До строку випробування не зараховуються дні, коли працівник фактично не працював, незалежно від причини.

У випадку, коли працівник виконує покладені на нього обов’язки і строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вважається таким, що витримав випробування, і наступне розторгнення трудового договору допускається лише на загальних підставах (ст.28 КЗпП України). Отже, після закінчення такого строку трудовий договір стає безстроковим. З цього приводу видавати наказ законодавством не передбачено.

Відповідно до ст.28 КЗпП України якщо за результатами випробування роботодавцем встановлено невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі, то він має право протягом строку випробування звільнити такого працівника, письмово попередивши його про це за 3 дні. Звільнення в такому разі відбувається за п. 11 ст. 40 КЗпП України.

В наказі на звільнення має бути зазначено: «Звільнити (ПІП працівника) з посади (назва займаної посади) з (дата звільнення) у зв’язку з встановленням невідповідності виконуваній роботі протягом строку випробування».

При цьому слід нагадати, що  не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (стаття 40 КЗпП України). Окремий порядок передбачений в пунктом 5 зазначеної статті (нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності).,

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення: видати працівникові належно оформлену трудову книжку; провести з ним повний розрахунок; видати працівнику копію наказу про звільнення з роботи.

У випадку незгоди працівника щодо розірвання трудового договору з цих підстав, він може оскаржити таке рішення в порядку, встановленому статтею 232 КЗпП України.

Джерело: Управління Держпраці в Івано-Франківській області