Визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо, та всієї доказової бази у сукупності

Судове рішення від 09 грудня 2021 року, справа №487/4245/18: https://zakon.cc/court/document/read/101873611_7a80401c

“20. З приводу доводів у касаційній скарзі прокурора щодо непослідовності показань ОСОБА_1 , який під час розгляду справи в суді першої інстанції спочатку не визнав свої винуватості, потім погодився з пред`явленим йому обвинуваченням, а в подальшому з наданням відповідних показань наполягав на своїй непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, колегія суддів касаційного суду зауважує наступне. Особа, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, має право на власний розсуд формувати лінію свого захисту. Показання обвинуваченого є не лише джерелом доказів, а й засобом захисту ним своїх інтересів, вони мають бути ретельно перевірені й оцінені судом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили для суду (ч. 2 ст. 94 КПК України). Визнання вини не є беззаперечним доказом і не звільняє слідчого, прокурора, суд від всебічної, повної та неупередженої перевірки та оцінки показань окремо, та всієї доказової бази у сукупності. Водночас регламентований ст. 62 Конституції України та закріплений у ст. 17 КПК України принцип презумпції невинуватості звільняє особу від обов`язку доводити свою невинуватість, усі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Якщо обвинувачений посилається на обставини, що свідчать про його невинуватість, то встановити або спростувати такі обставини повинна сторона обвинувачення. Показання обвинуваченого підлягають оцінці за тими ж правилами, що й усі докази, наявні у матеріалах кримінального провадження. У цьому кримінальному провадженні суд першої інстанції, з яким погодився також апеляційний суд, за результатами безпосереднього дослідження та оцінки доказів відповідно до вимог ст. 94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а їх сукупності – з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку про недоведеність винуватості ОСОБА_1 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.”

Отримайте доступ до судової практики на сайті https://zakon.cc та на iOS: https://apps.apple.com/ua/app/id1352345440

Підписуйтесь на нас у Telegram: http://t.me/sinkoapps

Instagram: https://www.instagram.com/sinkoapps/

Приєднуйтесь до нашої групи: https://www.facebook.com/groups/novykodeksy

#визнання #вина #доказ #неупередженість #показання #слідчий #прокурор #суддя #верховнийсуд #верховний #суд #Україна #sinkoapps #zakoncc