in , , , , ,

Захист прав постраждалих від домашнього насильства виходить на новий рівень

Тепер захист прав постраждалих від домашнього насильства виходить на новий рівень.

За справедливістю – до системи БПД

У доробку юристів та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, безліч успішних кейсів, пов’язаних із захистом прав постраждалих від домашнього насильства.

Пані Тетяну з Житомирщини зживала зі світу невістка. Коли вже не було сил терпіти знущання, жінка звернулась до Житомирського бюро правової допомоги за порадою – що робити. Їй розповіли про її права та як треба діяти під час чергового скандалу. Так, коли невістка знову почала ображати пані Тетяну, та викликала поліцію та наполягла на складенні термінового заборонного припису. Пізніше за допомогою адвоката, призначеного Житомирським центром з надання БВПД, невістку було визнано винною в психологічному насильстві та притягнуто до адміністративної відповідальності. Невістка вгамувалася, життя у родині стало спокійнішим.

Питання, з якими звертаються постраждалі від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, можна поділити на чотири групи. Це справи про видачу обмежувального припису стосовно кривдника; представництво інтересів постраждалих осіб в кримінальних та адміністративних справах; розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини, позбавлення батьківських прав

Судова практика за цією категорією справ активно напрацьовується. Українські суди приймають рішення про адміністративні та кримінальні покарання для тих, хто застосовує насильство проти членів своїх родин.

«Проте права постраждалих можна було б захищати набагато якісніше, якби вони більш масово користувалися послугами адвокатів. За дослідженням судової практики, яку я провела, лише у 10-12% кримінальних справ інтереси постраждалих від домашнього насильства представляють адвокати, тоді як кривдники вдвічі частіше мають захисників. Багато постраждалих залишаються без допомоги правників», – говорить Наталія Радушинська.

Як розповідають правозахисники, у справах щодо домашнього насильства досить рідко заявляються цивільні позови про відшкодування шкоди, не завжди визнаються потерпілими діти, що стали свідками насильства, нікому заявляти клопотання до суду про застосування обмежувальних заходів щодо кривдника та направлення останнього для проходження Програми для кривдників.

«Майже 60% кримінальних справ закриваються за угодами про примирення, які абсолютно не відповідають інтересам потерпілих. У кінцевому результаті кривдник фактично не несе адекватного його діям покарання, з ним не проводиться ніякої виховної роботи. Деякі кривдники за останні три роки вже мають три-чотири вироки за ст. 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство)», – розповідає Наталія Радушинська.

Як допоможе Стамбульська конвенція

З ратифікацією Стамбульської конвенція ситуація з правовим захистом постраждалих від домашнього насильства має значно змінитися. В Україні з 2018  року вже діє низка статей кримінального кодексу, проте саме Стамбульська конвенція передбачає дієві механізми захисту як чоловіків, так і жінок, а особливо дітей, які зазнали домашнього насильства.

Конвенція забороняє медіацію в справах де є домашнє насильство, скасовує терміни давності притягнення до кримінальної відповідальності, забороняє перекладати відповідальність за вчинене насильство на його жертву.

Велике значення приділяється стратегії із попередження та запобігання насильству, а саме: підвищення обізнаності шляхом проведення кампаній на теми насильства та інформування потерпілих про те, де саме і яку допомогу вони можуть отримати; внесення до шкільних навчальних планів матеріалів із питань рівноправності; підготовка кадрів на рівні держави; програми профілактичного втручання лікування осіб, схильних до насильства.

«Я маю велику надію, що ратифікація Стамбульської конвенції сприятиме збільшенню кількості звернень постраждалих від домашнього насильства до системи БПД. Можливо, це звучить утопічно, але моя особиста мрія – обов’язкова участь адвоката, який представляє потерпілу сторону, у всіх справах, пов’язаних з випадками домашнього насильства. Це суттєво покращило б ситуацію захисту потерпілих, зміцнило б їх віру у правосуддя. В ідеалі юрист чи адвокат мав би супроводжувати кожну людину, яка постраждала від домашнього насильства чи гендерно обумовленого насильства від першого звернення в поліцію до повного задоволення всіх правових потреб. У цьому випадку суспільство мало б високі якісні показники результативності адміністративних та кримінальних справ», — говорить Наталія Радушинська.

Про специфіку правової допомоги

Правова допомога постраждалим від домашнього насильства – це завжди більше, ніж надати консультацію, скласти позовну заяву і виступити в суді.

За словами Наталії Радушинської, для ефективного надання правової допомоги важливо не тільки якісно проконсультувати особу в контексті юридичних наслідків, які тягнуть випадки домашнього насильства, але й налагодити комунікацію з клієнтом та враховувати психологічні особливості такої категорії осіб.

Цьому навчилися працівники системи БПД та адвокати, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Ще у квітні 2019 року в межах проєкту Ради Європи «Стамбульська конвенція: інструмент для посилення боротьби з насильством стосовно жінок та домашнім насильством в Україні» в системі БПД  було проведено тренінг для тренерів. З’явився пул тренерів з числа працівників та адвокатів, які співпрацюють з системою БПД. У низці регіонів відбулися каскадні тренінги для адвокатів. На цих тренінгах учасники отримали знання щодо міжнародних стандартів захисту постраждалих від домашнього насильства, ознайомились з практикою ЄСПЛ, пропрацювали застосування національного законодавства, розвинули навички спілкування з постраждалими.

Фахівці системи БПД зазначають, що особливо важливо в процесі комунікації дати зрозуміти постраждалій особі, що вона не винна в тому, що відбувається, та будь-яке насилля є неприпустимим.

Проблема, яку важливо розпізнати вчасно   

Попри те, що вголос говорити про домашнє насильство у суспільстві почали кілька років тому, ця проблема ще й досі залишається «напівприхованою». Досі існує думка, що домашнє насильство – це виключно заподіяння тілесних ушкоджень. Однак насправді воно може бути не лише фізичним чи сексуальним. Це і психологічний тиск – образи й залякування, заборона спілкуватися з рідними, і економічні утиски — заборона працювати чи навчатися, позбавлення житла, їжі, одягу. До того ж, інколи як агресор, так і постраждала особа, вважають свої стосунки нормальними.

«Проблема – у правосвідомості частини нашого населення. І система БПД безпосередньо працює з формуванням такої правосвідомості, щоб ніхто не міг навіть уявити собі та допустити такого явища, як прояви домашнього насильства», – говорить директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях Анатолій Бородавка.

Людей потрібно навчити розпізнавати домашнє насильство та алгоритму дій – що робити, куди звернутися за допомогою. Для цього працівники системи БПД проводять правопросвітницькі заходи, як офлайн, так і онлайн (вебінари, презентації, флешмоби, подкасти, відеоролики, прямі ефіри у соціальних мережах, відеоконсультації тощо). Так, з початку року, попри війну, фахівці системи БПД провели вже 270 таких заходів.

Працівники системи БПД під час таких заходів використовують різні форми роботи та долучають до заходів різні аудиторії. Так, Регіональний центр з надання БВПД у Полтавській області уже кілька років поспіль долучається до  інформаційно-просвітницьких  квестів «Від знання до безпеки», який ініціюється партнерською організацією БФ «Громадського здоров’я» та проводиться для молоді Полтавської області.

Також фахівці системи БПД долучаються до кампаній щодо протидії домашньому насильству. Так, традиційно беруть участь у міжнародній акції «16 днів проти насильства», що проводиться щорічно з 25 листопада до 10 грудня. Уже двічі поспіль система БПД долучається до виставки «Річ у тім», що проводиться за ініціативи МВС під патронатом Офісу Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України за участі першої леді Олени Зеленської та за підтримки міжнародних партнерів.

Співпраця з партнерами задля спільної мети

Домашнє насильство можна подолати лише змінивши стереотипні моделі поведінки та очікування суспільства від жінок та чоловіків, об’єднавши зусилля усіх дотичних сторін, представників державних інституцій та громадських організацій. Тож завданням фахівців системи БПД є пошук шляхів ефективної співпраці з іншими установами та організаціями щодо протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі.

«Вирішення проблеми домашнього насильства напряму залежить від співпраці різних структур. Тому ми періодично організовуємо круглі столи, для того аби посилити взаємодію в питанні протидії домашньому насильству», – розповідає директор Регіонального центру з надання БВПД у Львівській області Ігор Микитин.

На Львівщині, яка, до слова, після криміналізації домашнього насильства посіла 1 місце за кількістю винесених судами вироків за ст. 126-1 КК України, система БПД співпрацює з асоціацією жінок-юристок України «ЮрФем».

Членкинями цієї організації є працівниці системи БПД у різних регіонах України. У 2019 році між «ЮрФем» та Координаційним центром з надання правової допомоги було підписано меморандум про співпрацю, в межах якого були розроблені методичні рекомендації щодо ідентифікації гендерної дискримінації та алгоритм надання правової допомоги потерпілим від домашнього на гендерно обумовленого насильства, які успішно використовуються в роботі.

Працівники Шосткинського місцевого центру, що на Сумщині, разом з фахівцями спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, розробили «Алгоритм співпраці суб’єктів, які здійснюють заходи щодо протидії домашнього насильства та насильства за ознакою статі». І такі алгоритми розроблено у всіх областях України.

Фахівці системи БПД по всій Україні співпрацюють з різними установами, що надають допомогу постраждалим від домашнього насильства. Так, наприклад, центри з надання БВПД у Києві з 2016 року співпрацюють з ГО «Ла Страда Україна». Фахівці центрів відповідають на сотні дзвінків, які надходять на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

Спеціалісти Правобережного київського місцевого центру з надання БВПД вже понад п’ять років консультують відвідувачок Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству.

«Спеціалізовані служби підтримки постраждалих від домашнього насильства є ефективним інструментом захисту прав цієї категорії людей, оскільки вони надають цілий комплекс різних соціальних послуг. Ми ведемо спільні прийоми громадян, відпрацювали ефективний механізм перенаправлень, а також передбачили алгоритм надання оперативної безоплатної правової допомоги постраждалим в кризових ситуаціях», — розповідає заступниця директора Правобережного київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олена Маньківська.

Війна не ставить на паузу домашнє насильство

Під час війни захист прав потерпілих від домашнього насильства набув ще більшого значення. І робота в цьому напрямку значно посилилася.

Луцький місцевий центр з надання БВПД тісно співпрацює з мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги проти домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, що запрацювала в Луцьку у квітні 2022 року. Таких мобільних бригад у Луцьку наразі дві. Вони відвідують місця дислокації внутрішньо переміщених осіб, щоб надавати інформаційну, соціальну, психологічну та юридичну підтримку.

Цього року на Житомирщині було відкрито три притулки для постраждалих від домашнього та гендерно обумовленого насильства. Це сталося, у тому числі, і завдяки ініціативі Наталії Радушинської, яка разом з адвокаткою Аллою Мусевич, яка надає БВПД, та є депутаткою обласної Житомирської обласної ради, ініціювала внесення змін до обласної Програми щодо запобіганню та протидії домашньому насильству, гендерно обумовленому насильству та насильству за ознакою статі.

Як отримати безоплатну правову допомогу

Дізнатися більше про отримання безоплатної правової допомоги та проконсультуватися з юристом можна телефоном, онлайн та у точках доступу.

 

Контакт-центр системи БПД 0 800 213 103 (консультації надаються щодня з 8:00 до 19:00 години).

 

Контактні дані бюро правової допомоги, офіційний сайт та інші сервіси доступу до безоплатної правової допомоги https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Механізм автоматизованої реєстрації ТОВ

Киберпространство стало еще одной ареной противостояния рф и Украины