Щотижневий огляд рішень, ухвалених Верховним Судом (за період із 15 по 19 листопада 2021 року)

16 листопада 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду розглянув справу, у якій Товариство оскаржило бездіяльність Держгеонадр, що полягала в неприйнятті рішення про надання позивачеві без проведення аукціону спеціального дозволу на користування надрами для видобування кам’яного вугілля пластів шахтоділянки, виділеної Товариству на 20 років.

Спір виник у зв’язку зі зміною нормативно-правового регулювання умов надання спеціальних дозволів на користування надрами без проведення аукціону за той час, коли позивач проходив процедури для отримання такого дозволу. А саме до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, внесено зміни постановою від 19 лютого 2020 року № 124.

КАС ВС звернув увагу, що Уряд, змінюючи порядок надання дозволів на користування надрами без проведення аукціону, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено. Отже, постанова КМУ № 124 і змінений нею Порядок підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви Товариства з 25 лютого 2020 року.

Оскільки документи позивача не відповідали актуальним вимогам зазначеного Порядку, то у Держгеонадр не було підстав для прийняття рішення щодо надання йому дозволу на використання надр без проведення аукціону.

(Постанова КАС ВС від 16 листопада 2021 року у справі № 360/1406/20)

17 листопада Касаційний цивільний суд у складі ВС розглянув справу щодо штрафу за невиконання попередніх договорів про оренду земельних ділянок.

Відповідачка уклала з позивачем договори про те, що після закінчення строку оренди належних їй трьох земельних ділянок вона передасть ці ділянки в оренду позивачеві, а в разі порушення зобов’язань має сплатити штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат за кожним договором. Саме такий штраф просив стягнути позивач із відповідачки.

Суди першої та апеляційної інстанцій вважали попередні договори неукладеними, оскільки вимоги до попереднього договору є такими, як і до договору оренди, а права та обов’язки за договором оренди земельної ділянки набуваються після його державної реєстрації. Натомість спірні попередні договори не були зареєстровані.

КЦС ВС скасував рішення суддів попередніх інстанцій та частково задовольнив позов, вказавши, що законодавство передбачає укладення попереднього договору у формі, встановленій для основного договору, тобто у письмовій, а державна реєстрація правочину не є різновидом його форми.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: якщо він значно перевищує розмір збитків або за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

КЦС ВС дійшов висновку, що штраф у розмірі 375 570 грн не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, а тому зменшив його до 56 210,43 грн з урахуванням розміру річної орендної плати. Саме така сума штрафу є розумною та відповідає засаді справедливості.

(Постанова КЦС ВС від 17 листопада 2021 року у справі № 172/1159/20)

18 листопада Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу за позовом ДП «Кондитерська корпорація “РОШЕН”» до Мінекономрозвитку та Укрпатенту про визнання права власності на знак для товарів і послуг за заявкою від 13 травня 2017 року № m 2017 10458; визнання недійсним висновку про невідповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи; визнання недійсним рішення Апеляційної палати Мінекономрозвитку про відмову в реєстрації знака у вигляді червоного кольору (pantone 485c) за заявкою № m 2017 10458, затвердженого наказом Мінекономрозвитку; зобов’язання внести відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Суди попередніх інстанцій задовольнили позов, дійшовши висновку про необґрунтованість і невідповідність вимогам чинного законодавства оспорюваних висновку й рішення, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача.

КГС ВС скасував ці рішення та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суди належним чином не з’ясували обставин, що мають значення для справи, і не надали їм юридичної оцінки.

Верховний Суд, зокрема, зазначив, що суди не дослідили, чи використовував позивач заявлений pantone 485c як самостійний об’єкт (без будь-яких інших словесних та графічних елементів) щодо переліку конкретних товарів як знак на 13 травня 2017 року, за яким товари позивача відрізнялися від таких самих або споріднених товарів інших виробників на відповідному ринку товарів, через що залишили поза увагою дослідження питання щодо правового змісту поняття «торговельна марка»  та основну функцію знака.

(Постанова КГС ВС від 18 листопада 2021 року у справі № 910/9610/18)

Того ж дня КГС ВС розглянув справу, у якій кредитор звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ «Златобанк» у порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», через невиконання ним зобов’язань за договором банківського вкладу та відкликання банківської ліцензії згідно із постановою Правління НБУ, яка хоч і була скасована в судовому порядку, однак не відновлює у ПАТ «Златобанк» статусу банківської установи.

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Златобанк», а Північний апеляційний господарський суд скасував відповідну ухвалу та відмовив у відкритті провадження. КГС ВС залишив постанову апеляційного суду без змін.

(Постанова КГС від 18 листопада 2021 року у справі № 910/4475/19)