in ,

Актуальні правові новини

Переказати 5 000 гривень нарешті можна без фінмоніторингу

08.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 8 частини вісімнадцятої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень» від 9 вересня 2021 р. № 1733-IX, яким уточнено, що заходи фінансового моніторингу застосовуватимуться у випадку переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що не перевищує (раніше – є меншою ніж) 5 тисяч гривень.

 

Затверджено форми документів для державної підтримки сільгоспвиробників

08.10.2021 Набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Положення про комісію Мінагрополітики для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь та форм відповідних документів» від 3 вересня 2021 р. № 172, яким:

1) затверджено:

– Положення про комісію Мінагрополітики для державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь;

– форму заявки на отримання державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь;

– форму акту про висів насіння;

– форму акту про збір врожаю;

– форму зведеної відомості отримувачів, які мають право на отримання державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь;

2) утворено відповідну комісію.

Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь за рахунок бюджетних коштів надається сільськогосподарським товаровиробникам – юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності та фізичним особам – підприємцям.

Субсидії надаються отримувачам на безповоротній основі в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на поточний рік, у розрахунку на один гектар оброблюваних угідь, на яких вирощувались гречка, жито, просо та овес (за винятком післяукісних культур), у розмірі до 5000 гривень на один гектар, але не більше ніж на 300 гектарів оброблюваних угідь одним отримувачем.

Головним завданням Комісії є опрацювання зведених відомостей отримувачів субсидій та документів, які надійшли від обласних комісій з прийняття рішень щодо виплати субсидії, і здійснення до 10 грудня з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційного розподілу бюджетних коштів для надання субсидії в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики.

Комісія розглядає зведені відомості отримувачів субсидій та документи, надані обласними комісіями, у строк, визначений Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам шляхом виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 886.

 

Засуджений, якого переводять до іншої установи виконання покарань, має утримуватися якнайближче до місця його проживання

 

08.10.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Порядку визначення засудженим виду установи виконання покарань, направлення для відбування покарання засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту, обмеження волі та їх переведення» від 27 вересня 2021 р. № 3403/5.

Новим пунктом 8 розд. IV Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 лютого 2017 р. № 680/5, передбачено, що з метою уникнення перенаповнення установи виконання покарань, дотримання норми жилої площі на одного засудженого, переведення осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі, арешту та обмеження волі, до установи виконання покарань відповідного рівня безпеки (виду установи) здійснюється центральною або міжрегіональною комісією за поданням адміністрації установи виконання покарань щодо переведення засудженого до установи виконання покарань відповідного рівня безпеки (виду установи) (додаток 8), погодженим керівником міжрегіонального управління або керівником Департаменту щодо установ центрального та південного регіонів.

У разі переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого таке переведення здійснюється у порядку, встановленому п. 5 цього розділу.

У таких випадках засуджений має утримуватись в установі виконання покарань відповідного рівня безпеки (виду установи), найближчій до місця його проживання до засудження або, за бажанням засудженого, місця постійного проживання його родичів.

Також Порядок доповнено новим додатком 8 – формою Подання адміністрації установи виконання покарань щодо переведення засудженого до установи виконання покарань відповідного рівня безпеки (виду установи).

 

Невакцинованих освітян та держслужбовців відсторонять від роботи без збереження зарплати

08.10.2021 Міністерство охорони здоров’я наказом від 4 жовтня 2021 р. № 2153, що набирає чинність через один місяць з дня його опублікування, затвердило перелік організацій, представники яких підлягають обов’язковій вакцинації проти COVID-19, а саме працівники:

– центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів;

– місцевих державних адміністрацій та їхніх структурних підрозділів;

– закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

«Працівники закладів освіти та органів виконавчої влади, які не щепляться проти COVID-19 протягом цього періоду, будуть відсторонені від роботи без збереження заробітної плати. Важливо, що освітяни та працівники органів влади, які мають абсолютні протипоказання до проведення щеплень, не підлягатимуть обов’язковій вакцинації», – зауважив Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, додавши, що перший етап визначення професій, для яких щеплення проти COVID-19 є обов’язковим, завершено, а на наступному етапі до такого переліку будуть включені працівники усіх державних установ, організацій та підприємств, соціальні працівники та працівники поштових послуг.

 

Укладуть перелік хвороб для визнання особи недієздатною безстроково

08.10.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів на 2021 – 2023 роки з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року» від 6 жовтня 2021 р. № 1215-р, який, зокрема передбачає:

– приведення законодавства, що регулює питання щодо надання послуг з охорони психічного здоров’я, у відповідність з актами міжнародного права з питань прав людини – розроблення проекту Закону України «Про охорону психічного здоров’я», положення про службу судово-психіатричної експертизи;

– впровадження програм збереження психічного здоров’я для надавачів послуг з охорони психічного здоров’я;

– посилення соціального захисту та захисту прав осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними розладами, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду – розроблення переліку захворювань для визнання особи недієздатною безстроково;

– підвищення рівня та поліпшення якості надання послуг з охорони психічного здоров’я – розроблення державних стандартів соціальних послуг, що надаватимуться особам із психічними розладами (соціально-трудова адаптація, тимчасовий відпочинок для осіб, що здійснюють догляд за особами з інвалідністю, особами, які мають невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування);

– підвищення рівня надання послуг з охорони психічного здоров’я дітям та підліткам з психічними розладами;

– підвищення рівня надання допомоги особам з психічними розладами, які вчинили кримінальні правопорушення – розроблення пропозицій стосовно внесення змін до освітніх програм підготовки суддів, працівників правоохоронних органів та персоналу Державної кримінальної виконавчої служби щодо підвищення рівня знань з питань охорони психічного здоров’я, відповідних нормативно-правових актів з метою удосконалення законодавства з питань здійснення примусових заходів медичного характеру в спеціальних закладах з надання психіатричної допомоги;

– підвищення рівня популяризації психічного здоров’я та профілактики психічних розладів;

– забезпечення профілактики психічних розладів у дітей та підлітків – розроблення Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників з виявлення та запобігання самогубствам і самоушкодженням, проведення інформаційних кампаній для батьків щодо основних причин самогубств серед дітей, механізму виявлення суїцидальних настроїв у дітей, цифрової безпеки дитячого населення;

– забезпечення профілактики психічних розладів у дорослих (в тому числі осіб похилого віку), запобігання самогубствам та самоушкодженням.

 

Вхід до Верховної Ради – тільки з COVID-сертифікатами чи з результатами тестів

 

11.10.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови «Про додаткові заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 6154, якою пропонується встановити, що на період дії карантину встановленого через COVID-19, допуск у приміщення адміністративних будівель Верховної Ради України народних депутатів України, працівників Апарату Верховної Ради України, помічників-консультантів народних депутатів України та інших відвідувачів, а також представників засобів масової інформації, дозволяється лише за наявності одного з таких документів:

– документа, що підтверджує отримання вакцинації від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин, включених Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях, виданого відповідно до Міжнародних медико-санітарних правил (2005 рік) або відповідно до укладених Україною міжнародних договорів про взаємне визнання документів про вакцинацію від COVID-19;

– іноземного COVID-сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією чи кількома дозами вакцин, включених Всесвітньою організацією охорони здоров’я до переліку дозволених для використання в надзвичайних ситуаціях;

– негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР-тест), що проведено не більш як за 72 години до пред’явлення документа або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, що проведено не більш як за 48 годин до пред’явлення документа;

– довідки про одужання особи від COVID-19, якщо особа перехворіла не більше як за 6 місяців до пред’явлення документа.

 

Антисемітизм в Україні заборонено в усіх проявах

 

11.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» від 22 вересня 2021 р. № 1770-IX, згідно з яким антисемітизм, його прояви в Україні забороняються.

Так, антисемітизм – певне сприйняття євреїв, що виражається як ненависть до євреїв. Риторичні та фізичні прояви антисемітизму спрямовані на євреїв чи неєвреїв та/або їхню власність, установи, релігійні місця єврейської громади.

Проявами антисемітизму є:

– заперечення у праві самоідентифікації осіб єврейського походження;

– заклик, приховування або виправдання вбивства чи заподіяння шкоди особам єврейського походження;

– висловлення неправдивих відомостей, ненависницьких та таких, що озлоблюють, заяв про осіб єврейського походження;

– публічні висловлювання, пов’язані із засудженням осіб єврейського походження як колективно відповідальних за реальні чи уявні правопорушення, скоєні однією особою або групою осіб незалежно від етнічного походження чи віросповідання;

– заперечення факту переслідування і масового знищення євреїв під час Другої світової війни (Голокост);

– виготовлення, поширення будь-яких матеріалів, що містять антисемітські висловлювання, а також публічне використання матеріалів, символів та зображень антисемітського змісту;

– умисне пошкодження або руйнування будівель, інших споруд, що належать особам єврейського походження, єврейським громадам та громадським єврейським організаціям, а також релігійних або культових споруд (будинків) з мотивів антисемітизму;

– умисне пошкодження, руйнування або осквернення місць поховань осіб єврейського походження, пам’ятників, пам’ятних знаків, присвячених особам єврейського походження, з мотивів антисемітизму;

– нетерпимість до осіб неєврейського походження, які були ідентифіковані як особи єврейського походження;

– заклики до антисемітизму.

Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом, а особа має право на відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, завданих їй унаслідок антисемітизму, його проявів, у порядку, визначеному законодавством України.

 

Заяви про адмінпослуги, розгляд яких був зупинений через карантин, розглядатимуть за черговістю надходження

 

11.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину» від 21 вересня 2021 р. № 1755-IX, яким відновлено перебіг строків надання адміністративних послуг на період дії карантину.

Розгляд заяв щодо надання адміністративних послуг, перебіг строків розгляду яких був зупинений на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України, здійснюється суб’єктами надання адміністративних послуг відповідно до черговості їх надходження.

Строк надання адміністративних послуг за такими заявами не може перевищувати граничного строку надання адміністративних послуг, визначеного законом, більш ніж на 30 днів.

 

Нові такси за незаконний вилов риби

12.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додатки 1 – 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. № 1209» від 6 жовтня 2021 р. № 1039, якою збільшено розміри такс за незаконний вилов водних біоресурсів.

«Мізерні такси відшкодування шкоди, заподіяної водним біоресурсам, є однією з причин того, чому рибалки систематично порушують законодавство. Тепер такси збільшилися у десятки разів, сплативши їх раз-другий бажання порушувати більше не виникатиме», – прокоментував т.в.о. Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства Андрій Забуга.

За його словами, збільшено розмір такс за незаконний вилов одного екземпляру:

– карася сріблястого у 93 рази (з 17 до 1 581 грн);

– окуня у 186 разів (з 17 до 3 162 грн);

– краснопірки у 23 рази (з 68 до 1 564 грн);

– лина у 13,4 рази (з 119 до 1 598 грн);

– ляща у 9,7 разів (з 170 до 1 649 грн);

– плоскирки у 46 разів (з 34 до 1 564 грн);

– щуки у 10,2 рази (з 340 до 3 468 грн);

– судака у 7 разів (з 510 до 3 587 грн);

– сома у 12 разів (з 425 до 5 117 грн);

– раків у 130 разів (з 25,5 до 3 332 грн) тощо.

 

За порушення у містобудуванні посилять відповідальність

 

12.10.2021 Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності» № 5877, яким пропонується:

– викласти у новій редакції ст. ст. 96, 96-1, 188-42 КУпАП;

– встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб щодо тимчасового арешту об’єктів незаконного (самочинного) будівництва (ст. 188-57 КУпАП);

– передбачити такий захід забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення, як тимчасовий арешт об’єктів незаконного (самочинного) будівництва (зміни до ст. 260, нова ст. 266-1 КУпАП);

– змінити склади кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 197-1, 205-1, 358, 365-2, 368-4 КК;

– доповнити КК новою ст. 197-2 «Самочинне будівництво» тощо.

Також вдосконалюються норми щодо відповідальності за підробку документів, печаток, штампів, бланків і внесення сфальшованих відомостей до електронної системи – такі дії пропонується карати позбавленням волі до 3 років або штрафом у 200 неоподатковуваних мінімумів.

 

Підготовку водіїв привели у відповідність до стандартів ЄС

12.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів» від 6 жовтня 2021 р. № 1045, якою вказану Типову навчальну програму з урахуванням положень Директиви ЄС 2006/126/ЄС викладено у новій редакції.

Як пояснили у Головному сервісному центрі МВС, вона встановлює мінімальну кількість навчальних годин для підготовки водіїв, при цьому навчальні заклади не обмежені у можливості введення у свої програми додаткових годин для підготовки.

Оптимізовано загальний час підготовки водіїв за усіма категоріями, наприклад, за категорією «В» зменшено час теоретичної підготовки зі 100 до 63 годин, а час практичної підготовки не змінено – 40 годин.

Також оновлені теми з теоретичної та практичної підготовки, перепідготовки водіїв, зокрема додано розділ «Медичне забезпечення (заходи допомоги при ДТП)», актуалізований зміст тематичних програм, уведені теми, що стосуються живлення транспортних засобів із застосуванням електричної енергії.

Окрім того, змінено порядок підготовки водіїв у навчальних закладах – необхідно буде спочатку пройти повний курс теоретичної підготовки та успішно скласти в автошколі відповідний іспит, а лише потім допускатимуть до навчання з практичного керування.

Акредитованим закладам та їх філіям (іншим відокремленим підрозділам), що проводять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою доручено привести робочі програми і плани з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв у відповідність з вимогами цієї постанови.

 

Пацієнтів, які мають рідкісні захворювання, лікуватимуть вдома

13.10.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку системи надання медичної допомоги пацієнтам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, на 2021 – 2026 роки» від 11 жовтня 2021 р. № 1235-р, який передбачає:

– розроблення прозорого та неупередженого підходу до процедури прийняття рішень щодо державної підтримки пацієнтів, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, на основі мультикритеріального аналізу;

– проведення епідеміологічного дослідження з метою отримання даних про рідкісні (орфанні) захворювання в Україні;

– забезпечення рівного та своєчасного доступу пацієнтів, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, до методів раннього виявлення рідкісних (орфанних) захворювань;

– забезпечення доступу пацієнтів, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, до лікарських засобів, медичних виробів та продуктів спеціального лікувального харчування;

– удосконалення надання медичної допомоги пацієнтам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, зокрема передбачення можливості лікування пацієнтів, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, в домашніх умовах за наявності відповідних медичних показань; розроблення та впровадження регіональних програм соціально-психологічної підтримки пацієнтів, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання;

– забезпечення надання соціально-психологічної підтримки пацієнтам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання, та членам їх сімей;

– підвищення професійної кваліфікації спеціалістів з ранньої діагностики, профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань;

– підвищення обізнаності населення щодо проблем рідкісних (орфанних) захворювань та їх профілактики;

– розвиток міжнародного та наукового, мульти- та міжсекторального співробітництва стосовно надання медичної допомоги пацієнтам, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання.

 

 

Верховна Рада закликає почати спеціальний діалог між Україною та ЄС з питань безпеки та оборони

 

13.10.2021 Набрала чинності постанова Верховної Ради України «Про Заяву Верховної Ради України щодо пріоритетних питань інтеграції України до Європейського Союзу» від 8 жовтня 2021 р. № 1806-IX, відповідно до якої Верховна Рада, зокрема:

– підтверджує стратегічний курс України на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі, закріплений в Конституції України;

– закликає до визнання перспективи членства України в Європейському Союзі;

– закликає до посилення санкцій проти Російської Федерації у зв’язку з незаконною видачею паспортів громадянина Російської Федерації громадянам України та примусовим залученням українських громадян до участі у виборах в Російській Федерації;

– закликає Європейський Парламент та парламенти держав – членів Європейського Союзу запровадити додаткові заходи для подальшої галузевої співпраці та надання підтримки Україні на шляху втілення принципів Європейського зеленого курсу в Україні, а також координації дій сторін з урахуванням оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди;

– заявляє, що доступ до фінансових ресурсів у рамках реалізації Європейського зеленого курсу має бути каталізатором зменшення розриву в темпах економічного розвитку між Україною і державами – членами Європейського Союзу та закликає Європейську Комісію до активної співпраці з Урядом України у рамках реалізації економічного та інвестиційного плану для Східного партнерства та спільної координації міжнародних інвестицій у зелену трансформацію України;

– закликає до налагодження окремого діалогу між Україною та Європейським Союзом з питань енергетичної безпеки для обговорення стратегічних аспектів енергетичного співробітництва за участю держав – членів Європейського Союзу, що забезпечить платформу для зміцнення загальної європейської енергетичної безпеки та сприятиме сталому прогресу у напрямі зеленого переходу у всій Європі;

– закликає Європейський Парламент невідкладно розглянути на пленарній сесії та вжити заходів для заборони проекту «Північний потік-2» як такого, що суперечить нормам Третього енергетичного пакета Європейського Союзу, принципам Енергетичного співтовариства та несе ризики для енергетичної безпеки Європи;

 

Пенсії держслужбовців, працівників місцевого самоврядування, науковців та журналістів перерахують

 

13.10.2021 У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для підвищення пенсій» № 6174, відповідно до якої Кабінет Міністрів має забезпечити:

1) врахування у проекті Державного бюджету України на 2022 рік:

– розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2022 року – 3 616 гривень; з 1 липня – 3 728 гривень; з 1 грудня – 5 500 гривень;

– видатків на підвищення пенсійних виплат, у тому числі особам з інвалідністю, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам;

– видатків на погашення у повному обсязі протягом 2022 року заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання рішень судів України з питань пенсійного забезпечення;

– видатків на здійснення перерахунку пенсій для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, наукових працівників, журналістів, а також пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

2) розроблення та внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів щодо:

– відновлення величини оцінки одного року страхового стажу, який використовується для призначення пенсій, на рівні 1,35%;

– встановлення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021;

– виконання Рішень Конституційного Суду України стосовно відновлення прав громадян у частині їх пенсійного забезпечення та умов виходу на пенсію;

– здійснення перерахунку призначених пенсій для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, наукових працівників та журналістів;

3) впровадження єдиного механізму обчислення та перерахунку пенсій у разі підвищення розмірів грошового забезпечення особам, які перебувають на службі, для осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також здійснення у термін не пізніше 31 січня 2022 року такого перерахунку з урахування рішень судів України, прийнятих на користь позивачів – пенсіонерів.

 

Документи на реабілітацію для осіб з інвалідністю можна подавати через е-кабінет

18.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту з удосконалення процедури зарахування дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю на комплексну реабілітацію» від 11 жовтня 2021 р. № 1059, якою запроваджено до 31 грудня 2021 р. у Державній реабілітаційній установі «Всеукраїнський центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» експериментальний проект з удосконалення процедури зарахування дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю на комплексну реабілітацію.

Так, для зарахування до закладу на комплексну реабілітацію (абілітацію) дитина з інвалідністю, особа з інвалідністю або їх законний представник подає через електронний кабінет дитини з інвалідністю, особи з інвалідністю в централізованому банку даних з проблем інвалідності заяву про надання послуг із комплексної реабілітації (абілітації).

За бажанням отримувача до заяви додаються копії індивідуальної програми реабілітації, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу або медико-соціальною експертною комісію, та виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма № 027/о).

У разі відсутності в централізованому банку даних з проблем інвалідності копій індивідуальної програми реабілітації та виписки заклад самостійно отримує їх шляхом запиту до установ, що їх видали.

Для надання послуг з комплексної реабілітації (абілітації) заклад забезпечує:

1) прийняття заяви та інших необхідних документів, поданих через електронний кабінет;

2) розгляд протягом трьох робочих днів отриманих документів та інформування отримувача або законного представника про прийняте рішення щодо:

– зарахування в порядку черговості (залежно від дня звернення) на комплексну реабілітацію (абілітацію) (із зазначенням дати початку курсу реабілітації) або відмови в такому зарахуванні (з обґрунтуванням причин);

– внесення до централізованого банку даних з проблем інвалідності інформації про зарахування дитини з інвалідністю, особи з інвалідністю на комплексну реабілітацію (абілітацію).

Днем звернення отримувача або законного представника вважається дата надходження до закладу заяви та інших необхідних документів, поданих через електронний кабінет.

Після зарахування отримувача на комплексну реабілітацію (абілітацію) заклад складає індивідуальний план комплексної реабілітації (абілітації), а після закінчення курсу – видає отримувачу або законному представнику довідку про надані реабілітаційні послуги та результати комплексної реабілітації (абілітації) та вносить інформацію до централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Також установлено, що заклад забезпечує безоплатним проживанням та харчуванням одного із законних представників, що супроводжує дитину з інвалідністю, або одного супроводжуючого особи з інвалідністю, яка потребує постійного стороннього догляду під час перебування в закладі.

 

Заборонено зарахування на конкурсних засадах до ліцею для здобуття початкової освіти

18.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про ліцей» від 11 жовтня 2021 р. № 1062, дія якого не поширюється на заклади спеціалізованої освіти, спеціальні заклади загальної середньої освіти та заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи вищої освіти, що провадять освітню діяльність на певному рівні (рівнях) повної загальної середньої освіти.

Положенням визначається, що ліцей є закладом загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття профільної середньої освіти. При цьому для забезпечення доступності, у тому числі територіальної, повної загальної середньої освіти та у випадку необхідності, обумовленої особливостями формування та утримання мережі закладів освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці, ліцей згідно з рішенням його засновника (засновників) може забезпечувати здобуття початкової освіти, базової середньої освіти.

Приватні та корпоративні ліцеї, а також ліцеї, особливості освітньої діяльності яких визначені міжнародними договорами України, можуть провадити освітню діяльність одночасно на всіх рівнях повної загальної середньої освіти, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Ліцей залежно від засновника може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним. Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) ліцею приймає його засновник (засновники), а також затверджує його статут.

Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти (до 9 – 11 (12) класів) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах.

Також передбачено, що зарахування дітей до державного, комунального ліцею для здобуття базової середньої освіти (до 5 – 9 класів) здійснюється на конкурсних засадах, якщо це не порушує право учнів, які здобули початкову освіту в цьому закладі освіти, на продовження навчання в ньому та за умови, що кількість поданих заяв про зарахування перевищує загальну кількість вільних місць у відповідних класах.

При цьому зарахування дітей до ліцею на конкурсних засадах (проведення будь-яких заходів, спрямованих на перевірку знань, умінь, навичок чи інших компетентностей дитини) для здобуття початкової освіти (до 1 – 4 класів) забороняється.

 

За банками наглядатимуть уповноважені службовці НБУ

 

19.10.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного банківського нагляду» від 6 жовтня 2021 р. № 102.

Як інформує Національний банк, зміни до Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 6 грудня 2018 р. № 135, стосуються:

– порядку здійснення нагляду за діяльністю банку уповноваженим службовцем, його повноважень та прав;

– порядку повідомлення банку про уповноваження службовця на здійснення нагляду за діяльністю банку;

– зобов’язання уповноваженого службовця щодо забезпечення конфіденційності інформації про банк та його клієнтів;

– вимог до створення умов для роботи уповноваженого службовця в приміщенні банку, надання йому інформації, документів, письмових пояснень щодо діяльності банку.

«Національний банк України у межах безвиїзного нагляду уповноважуватиме службовця (службовців) НБУ на здійснення нагляду за діяльністю банку. Це нововведення зумовлене приведенням наглядових процедур у відповідність до Закону України від 30 червня 2021 р. № 1587-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи», яким внесено зміни до ст. 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Водночас виключено норми щодо запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора», – зауважили у НБУ.

 

Регіональні центри реабілітації для військовослужбовців та ветеранів з’являться у кожній області

 

19.10.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про деякі заходи із забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців та ветеранів війни» від 13 жовтня 2021 р. № 532/2021, згідно з яким Кабінет Міністрів має:

1) забезпечити розроблення та внести до 31 грудня 2021 р. на розгляд Верховної Ради України законопроект, спрямований на удосконалення системи грошового забезпечення військовослужбовців з урахуванням кращого досвіду провідних іноземних держав;

2) невідкладно вжити в установленому порядку заходів щодо виплати в повному обсязі належного грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а також їх одноразового преміювання з нагоди Дня захисників і захисниць України;

3) інформувати щоквартально про стан реалізації заходів щодо соціального захисту ветеранів війни, сімей загиблих, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у тому числі стосовно забезпечення реалізації права на житло таких осіб.

Також Кабінету Міністрів України, обласним, Київській міській державним адміністраціям доручено забезпечити створення до кінця 2023 р. у кожній області регіональних центрів медичного забезпечення, психологічної реабілітації військовослужбовців та ветеранів війни.

 

Причини інвалідності дітей від вибухів визначатимуть на підставі витягів з ЄДРСР

19.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 7 Положення про лікарсько-консультативну комісію» від 11 жовтня 2021 р. № 1057, якою до пункту 7 додано підпункт 10 про те, що лікарсько-консультативні комісії встановлюють причинний зв’язок інвалідності у дітей, які стали дітьми з інвалідністю внаслідок поранення чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухонебезпечних предметів, на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого не пізніш як за три місяці до звернення законного представника дитини із заявою про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою поранення чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів.

 

Започатковано міжнародний конкурс наукових розробок «МІСТ ПАТОНА»

 

19.10.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про міжнародний конкурс наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проектів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE» від 14 жовтня 2021 р. № 540/2021, яким започатковано проведення в Україні вказаного конкурсу.

Кабінету Міністрів доручено:

– утворити у двотижневий строк Організаційний комітет з підготовки і проведення конкурсу, визначивши його головою Прем’єр-міністра України та залучивши в установленому порядку до його складу представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національної академії наук України, Національного центру «Мала академія наук України», Фонду розвитку інновацій, громадських об’єднань, статутна діяльність яких пов’язана з науковою, науково-технічною, інноваційною сферами, молодих вчених та фахівців;

– розробити з урахуванням пропозицій Організаційного комітету та у місячний строк затвердити положення про конкурс, а також план заходів з організації і проведення конкурсу у 2021 – 2022 роках, забезпечивши його виконання;

– організувати широке висвітлення заходів із організації та проведення конкурсу, у тому числі за кордоном;

– забезпечити в установленому порядку фінансування заходів з організації та проведення конкурсу в 2021 – 2022 та наступних роках.

 

Кваліфікаційні центри акредитуватиме за оплату нове агентство

19.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання акредитації кваліфікаційних центрів» від 22 вересня 2021 р. № 986, якою:

– затверджено Порядок акредитації кваліфікаційних центрів;

– визнано суб’єктів, які здійснюють підтвердження результатів неформального професійного навчання за робітничими професіями відповідно до Порядку підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2013 р. № 340, кваліфікаційними центрами.

Відповідно до затвердженого Порядку процедура акредитації є оплатною, проводиться Національним агентством кваліфікацій на підставі заяви про проведення процедури акредитації.

У разі коли декілька структурних або відокремлених підрозділів заявника мають намір набути статусу кваліфікаційного центру, процедура акредитації кожного такого підрозділу здійснюється окремо відповідно до Порядку.

Заявник, його структурний або відокремлений підрозділ набуває статусу кваліфікаційного центру з дати прийняття Агентством рішення про акредитацію кваліфікаційного центру.

На підставі сертифіката кваліфікаційний центр має право здійснювати оцінювання і визнання результатів навчання здобувачів, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти, присвоєння/підтвердження визначеної в ньому професійної кваліфікації, видавати здобувачам сертифікати про присвоєння/підтвердження відповідної професійної кваліфікації відповідно до Порядку присвоєння та підтвердження професійних кваліфікацій кваліфікаційними центрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 956, визнавати в Україні професійну кваліфікацію, здобуту в іншій країні, видавати сертифікати про визнання професійної кваліфікації відповідно до Порядку визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2021 р. № 576.

Особа, якій кваліфікаційним центром видано сертифікат про присвоєння/підтвердження професійної кваліфікації або сертифікат про визнання професійної кваліфікації, може бути працевлаштована за такою професійною кваліфікацією.

Акредитація проводиться за однією або декількома професійними кваліфікаціями, що віднесені до однієї секції видів економічної діяльності, у строк, що не перевищує 45 робочих днів з дати прийняття Агентством рішення про її проведення. Залежно від обсягу та/або складності строк процедури акредитації за рішенням Агентства може бути продовжено на строк до 15 робочих днів, а загальний строк проведення процедури акредитації не може перевищувати 60 робочих днів.

Спроможність заявника, його структурного або відокремленого підрозділу здійснювати оцінювання і визнання результатів навчання здобувачів, зокрема здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти, присвоєння/підтвердження визначених професійних кваліфікацій, здійснювати визнання в Україні відповідних професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах, визначається у ході проведення акредитаційної експертизи.

Окрім того, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 796 і від 16 червня 2021 р. № 620.

 

Земельні ділянки для розміщення електронних комунікацій виділятимуть за спрощеною процедурою

 

20.10.2021 Верховна Рада прийняла за основу проект Закону «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо спрощення розміщення технічних засобів електронних комунікацій» № 5811.

Документом встановлюється, що до 1 січня 2026 р. заборона передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб у разі відсутності плану зонування або детального плану території, встановлена ч. 3 ст. 24 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», не поширюється на:

– надання земельних ділянок площею до 0.05 га, розташованих у межах сіл і селищ, а також розташованих за межами населених пунктів (крім особливо цінних земель), для будівництва, експлуатації та обслуговування технічних засобів електронних комунікацій та/або споруд електронних комунікацій (крім лінійних), що є складовими електронних комунікаційних мереж, в тому числі, базових станцій мобільного зв’язку та їх ліній зовнішнього електроживлення.

«У мобільних операторів існує проблема з отриманням дозволів, виділенням земельних ділянок та доступом до інфраструктури для будівництва базових станцій мобільного (рухомого) зв’язку. Для покриття зв’язком сільської місцевості потрібно будувати нові базові станції. Наразі процес отримання дозволів для початку будівництва базових станцій займає від 10 до 20 місяців. Цей термін має бути максимально скорочений для пришвидшення подолання цифрового розриву між міським та сільським населенням», – йдеться у пояснювальній записці до проекту Закону.

 

Члени Ради НБУ нестимуть солідарну відповідальність за прийняті рішення

 

20.10.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (законопроект № 5850), яким унормовано внутрішнє врядування та функціонування центрального банку, а саме:

– посилено вимоги, встановлено обмеження та розширено підстави для звільнення з посад членів Ради НБУ, Голови та його заступників;

– уточнено окремі норми щодо повноважень Ради, порядку її роботи та взаємодії з Правлінням;

– до повноважень Правління додано розроблення Кодексу етики працівників Національного банку та визначення комунікаційної політики.

– встановлено право (а не обов’язок) для Національного банку та Кабінету Міністрів проводити взаємні консультації.

Передбачено, що члени Правління та інші працівники Національного банку, члени Ради при виконанні своїх обов’язків, визначених законом, з метою захисту інтересів Національного банку зобов’язані:

– діяти на користь Національного банку та ставити інтереси Національного банку вище приватних інтересів;

– не використовувати службове становище у власних приватних інтересах;

– дотримуватися комунікаційної політики Національного банку;

– уникати будь-яких ситуацій, внаслідок яких може виникнути конфлікт інтересів;

– дотримуватися інших обов’язків, вимог та обмежень, визначених Кодексом етики працівників Національного банку.

Згідно з новою редакцією п. 13 ст. 9 Закону “Про Національний банк України” члени Ради Національного банку несуть солідарну відповідальність за прийняті рішення та діяльність Ради Національного банку як колегіального органу.

Крім того, оновлено окремі положення, що потребують коригування у зв’язку з розширенням функцій Національного банку в сфері регулювання ринків небанківських фінансових послуг, валютного регулювання та нагляду, а також щодо контролю і регулювання діяльності з питань готівкового обігу.

«Упевнений, що реалізація змін, передбачених щойно ухваленим законом, матиме позитивний вплив на діяльність та рівень корпоративного управління Національного банку. Посилиться наша фінансова незалежність, ми також зможемо повною мірою використовувати всі інструменти управління золотовалютними резервами, ефективніше та професійніше виконувати свої функції в цій сфері», – прокоментував Голова Національного банку Кирило Шевченко.

 

Фермерам гірських і поліських районів надаватимуть грошову допомогу

 

20.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» від 24 вересня 2021 р. № 1788-IX, яким, зокрема уточнено, що землі фермерського господарства можуть складатися із:

1) земельних ділянок, що належать громадянам України – членам фермерського господарства на праві власності, користування;

2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування.

Передбачено, що новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Кабінет Міністрів України щороку в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств, а місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку в проектах місцевих бюджетів можуть передбачати кошти на підтримку фермерських господарств.

Порядок використання коштів Державного бюджету України для надання підтримки фермерським господарствам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Фермерським господарствам із статусом сімейних фермерських господарств надається додаткова державна підтримка у порядку, передбаченому Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», в тому числі на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно), надається грошова допомога за рахунок коштів державного бюджету в розмірі та порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Допомога за рахунок коштів державного бюджету через Український державний фонд підтримки фермерських господарств надається фермерським господарствам на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі для здійснення виробничої діяльності та диверсифікації виробництва в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, а також спрямовується на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств.

Також визначено, що фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку.

На орендованій земельній ділянці фермерське господарство – орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку.

 

Інноваційні лікарські засоби закуповуватимуть без тендеру

 

20.10.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо закупівель лікарських засобів за договорами керованого доступу» від 21 вересня 2021 р. № 1756-IX.

Новим п. 3-4 розд. X Закону «Про публічні закупівлі» встановлено, що до 31 грудня 2023 р. дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є оригінальні (інноваційні) лікарські засоби, що підлягають закупівлі за договорами керованого доступу, які укладаються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або за його дорученням особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, з власником реєстраційного посвідчення на оригінальний (інноваційний) лікарський засіб або уповноваженим ним представником.

Інформація про міжнародну непатентовану назву (за наявності), торговельну назву, форму випуску та дозування лікарського засобу, щодо якого укладено договір керованого доступу, а також про заявника, уповноваженого представника заявника (за наявності), строк дії договору керованого доступу оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня укладення відповідного договору керованого доступу. Щорічний звіт за результатами моніторингу договору керованого доступу оприлюднюється в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня проведення моніторингу.

Також змінами до ст. 79-1 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за власною ініціативою або за його дорученням особа, уповноважена на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/чи за ініціативою власника реєстраційного посвідчення на оригінальний (інноваційний) лікарський засіб/або уповноваженого ним представника має право укладати договори керованого доступу із заявником з метою забезпечення доступності таких лікарських засобів для пацієнтів за бюджетні кошти.

Перелік лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджується Кабінетом Міністрів України, а для визначення доцільності укладення договору керованого доступу проводиться державна оцінка медичних технологій щодо лікарського засобу, який може постачатися відповідно до такого договору.

 

Премії працівникам Бюро економічної безпеки не мають перевищувати 30 % окладу

20.10.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання організації діяльності Бюро економічної безпеки України» від 6 жовтня 2021 р. № 1068, якою затверджено:

– Положення про Бюро економічної безпеки України;

– Умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки.

Згідно з постановою основними завданнями БЕБ є:

1) виявлення зон ризиків у сфері економіки шляхом аналізу структурованих і неструктурованих даних;

2) оцінювання ризиків і загроз економічній безпеці держави, напрацювання способів їх мінімізації та усунення;

3) подання пропозицій щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань усунення передумов створення схем протиправної діяльності у сфері економіки;

4) забезпечення економічної безпеки держави шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

5) збирання та аналіз інформації про правопорушення, що впливають на економічну безпеку держави, та визначення способів запобігання їх виникненню в майбутньому;

6) планування заходів у сфері протидії кримінальним правопорушенням, віднесеним законом до його підслідності;

7) виявлення та розслідування правопорушень, пов’язаних з отриманням та використанням міжнародної технічної допомоги;

8) складення аналітичних висновків і рекомендацій для державних органів з метою підвищення ефективності прийняття ними управлінських рішень щодо регулювання відносин у сфері економіки.

Передбачено, що:

– особам, які мають спеціальні звання БЕБ, виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до п’яти років – 25 відсотків, більше п’яти років – 30 відсотків, більше 10 років – 35 відсотків, більше 15 років – 40 відсотків, більше 20 років – 45 відсотків, більше 25 років – 50 відсотків посадового окладу;

– премії працівникам БЕБ встановлюються у розмірі не більше 30 відсотків посадового окладу;

– працівникам БЕБ виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості» або «цілком таємно», – 10 відсотків посадового окладу; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», – 5 відсотків посадового окладу.

 

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Прожитковий мінімум має бути прив’язаний до мінімальної заробітної плати.

Нотаріальний процес також має сприяти у здійсненні прав і законних інтересів – КЦС ВС