«Оперативний моніторинг законодавства про правосуддя в умовах воєнного стану за методологією дещо відрізняється від щорічного моніторингу. В першу чергу – залученістю зацікавлених осіб до визначення проблематики, варіантів її вирішення та рекомендацій. При цьому, незважаючи на складний для всієї країни період, важливо, що ми продовжуємо нашу роботу з аналізу законодавства, проблем його реалізації», – на цьому акцентував заступник Міністра юстиції Олександр Банчук під час презентації моніторингового звіту.

Однією з тем для обговорення під час заходу стала сфера судово-експертної діяльності. Під час проведення оперативного моніторингу було виокремлено кілька проблем у цьому напрямі:

1. Перевірка діяльності судових експертів у період дії воєнного стану.

Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України структурними підрозділами Мін’юсту невідкладно були опрацьовані проблеми, які виникли і потребували негайного вирішення. Результат роботи втілився у наказі, який: 1) зупиняє проведення планових і позапланових контрольних перевірок діяльності атестованих судових експертів, які не працюють в державних спеціалізованих експертних установах, та перевірок відповідності робочого місця; 2) продовжує строк дії свідоцтв про присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям. Наразі деякі судові експерти виявили бажання підтвердити кваліфікацію під час дії воєнного стану. Тому було розглянуто питання про можливість проведення перевірки робочого місця за заявою експерта в районах, де не проводяться бойові дії та які не перебувають у тимчасовій окупації.

Проведення перевірки робочого місця під час дії воєнного стану створить правову підставу для ЦЕКК приймати документи від осіб, які мають бажання отримати експертні спеціальності або діючим судовим експертам підтвердити кваліфікацію; дозволить після припинення або скасування воєнного стану запобігти перевантаженню роботи ЦЕКК.

2. Плата за проходження підготовки (стажування) для підтвердження кваліфікації в умовах дії воєнного стану.

Для вирішення цього питання експерти підготували наступні пропозиції:

• нормативно врегулювати, що якщо судовий експерт проходить підготовку (стажування) одночасно за декількома експертними спеціальностями в межах одного виду (підвиду), то загальнотеоретичну частину програм підготовки з відповідних експертних спеціальностей такий фахівець проходить одноразово;
• загальнотеоретична частина програм підготовки з відповідних експертних спеціальностей №2 та №3 скорочується не менше як на 1/3 від обсягу попередньої програми;
• дозволити здійснювати підготовку (стажування) в дистанційному режимі шляхом проведення відеоконференцзв’язку;
• запровадити розстрочку для оплати для проходження підготовки (стажування) за умови, що останній платіж фахівцем буде внесено до завершення стажування.
• «Виконання судових рішень – один із завершальних етапів правосуддя, без якого воно взагалі не мало би сенсу. Адже інтереси фізичної чи юридичної особи, гарантовані і визначені відповідним судовим рішенням, мають бути реалізовані на практиці. Але в умовах воєнного стану у цій сфері особливо гостро відчувається наявність певних законодавчих прогалин та проблем», – розповів Олександр Банчук.

Так, за результатами оперативного моніторингу ефективності законодавства у сфері примусового виконання рішень в умовах воєнного стану було визначено основні проблемні напрями, які потребують врегулювання:

1. Встановлення розміру мінімальної гарантованої суми, в межах якої фізичні особи можуть здійснювати операції на арештованих рахунках.

Мін’юст отримав численні звернення з приводу розблокування рахунків, неможливості використання арештованих коштів, які містяться на рахунках боржників та погіршення фінансового становища громадян нашої держави у зв’язку з широкомасштабною війною рф проти України.

Велика кількість боржників-фізичних осіб перебувають у скрутному фінансовому становищі через наслідки, спричинені військовою агресією, наприклад, втратили дохід на території найбільш постраждалих від проведення бойових дій областей.

Щоб врегулювати це питання законодавчо, пропонується визначити гарантовану суму коштів, що залишатиметься на рахунку боржника-фізичної особи і не підлягатиме блокуванню. Тобто, такий підхід зрівнюватиме та захищатиме всіх боржників-фізичних осіб незалежно від суми стягнення, визначеної виконавчим документом, дозволяючи тимчасово здійснювати видаткові операції.

2. Розширення повноважень приватних виконавців на фіксування шкоди, спричиненої внаслідок війни.

Масштабнi пошкодження та знищення окремих об’єктів нерухомого й рухомого майна, вбивства внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією рф, створили потребу в нових механізмах реагування на військові злочини та залученнi великої кількості фахівців, яких не вистачає для їх фіксування та реєстрації. Станом на 1 червня 2022 року 116 тисяч житлових будинків, у яких мешкало близько 3,5 мільйони людей, зруйновано або пошкоджено.

Тому, експерти пропонують законодавчо визначити повноваження виконавців з фіксації фактів руйнування та пошкодження майна. Приватні виконавці тимчасово, на період дії воєнного стану, зможуть суміщати свою основну діяльність з виконанням робіт по фіксації фактів руйнування та пошкодження майна. За фактом фіксації виконавці складатимуть відповідні акти спільно з іншими уповноваженими особами у разі їх залучення.

Говорили експерти і про ще один напрям, що потребує законодавчого врегулювання, – банкрутство, що є невід’ємним елементом ринкової економіки. Головна його функція полягає в тому, щоб звільнити ринок від неефективних, непрацюючих підприємств, залишивши ті, які можуть бути діючими та рентабельними. Разом із тим, ця процедура може надати можливості і «відродитися» бізнесу, реструктуризувати борги, розглянути варіанти оптимізації, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану, коли чимало підприємців втрачають постійний дохід з незалежних від них причин.

В рамках проведеного оперативного моніторингу було виокремлено 4 найбільш актуальні на даний час проблеми у сфері банкрутства та шляхи їх вирішення:

1. Застосування санкцій до боржника за невиконання зобов’язань перед кредиторами на період дії воєнного стану.

З метою забезпечення індивідуального підходу до кожного боржника вбачається доцільним застосовувати диференційований підхід до надання пільг боржникам на період воєнного стану:

• суду надаються повноваження приймати рішення про зменшення/зупинення нарахування відсотків, штрафних санкцій на підставі обґрунтованого клопотання;
• суд має виходити з конкретних обставин, у яких перебуває боржник внаслідок впливу воєнних дій;
• боржник подає разом з клопотанням докази того, що ним було вжито заходів щодо внесення змін до плану санації чи реорганізації.

2. Перебіг процесуальних строків у справі про банкрутство/неплатоспроможність на період дії воєнного стану:

• передбачити дискреційні повноваження господарського суду за обґрунтованим клопотанням учасників справи про банкрутство/неплатоспроможність чи з власної ініціативи, з урахуванням об’єктивної необхідності, приймати рішення про поновлення строків, визначених статтями 45, 81, 84-88 КУзПБ;
• встановити, що перебіг трирічного строку, визначеного статтею 42 КУзПБ для визнання недійсними правочинів боржника, зупиняється на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року та поновлюється після його припинення або скасування;
• передбачити можливість вирішення судом питання щодо застосування розумного строку під час проведення попереднього засідання суду, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації та погашення боргів боржника.

3. Відсутність порядку проведення зборів (комітету) кредиторів на період дії воєнного стану.

В розрізі цієї проблеми актуальними залишаються такі питання, як визначення дати прийняття рішення при проведенні зборів (комітету) кредиторів шляхом опитування, а також відсутність можливості для скликання та проведення зборів кредиторів, які перебувають на тимчасово окупованій території України.

4. Забезпечення кворуму зборів кредиторів.

Відсутність кворуму на зборах кредиторів позбавляє повно важність зборів приймати рішення та призводить до низки негативних наслідків. Тому, для підвищення рівня захищеності прав добросовісних кредиторів, мінімізації можливостей для зловживань кредиторами, які систематично не беруть участь у зборах кредиторів, тим самим блокуючи їх проведення, виникає доцільність у зміні кворуму зборів кредиторів при проведенні повторних перших та наступних перших зборів кредиторів. Це сприятиме зменшенню строків для прийняття необхідних рішень кредиторами у справі про банкрутство.

Усі ці проблемні питання потребують врегулювання шляхом внесення змін до законодавства. Застосування напрацьованих під час оперативного моніторингу пропозицій вирішення вказаних проблем дасть змогу розвивати українське законодавство у визначених сферах та зробити його більш ефективним, ніж воно є зараз.

Презентації:

1. Оперативний моніторинг у сфері судово-експертної діяльності
2. Оперативний моніторинг у сфері виконання рішень
3. Оперативний моніторинг у сфері банкрутства