in , , , , ,

Дайджест головних новин “Україна-ЄС”

Місячний дайджест головних новин “Україна-ЄС” №3

видання 1.12 – 22.12.2022

ЗМІСТ
  • ЄС ухвалив рішення про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році. Програма макрофінансової допомоги стосується надання Україні безвідсоткових кредитів на строк до 35 років сумою на 18 млрд євро протягом 2023 року. Таким чином, ЄС сприяє підтримці макрофінансової стабільності України у 2023 рік.
  • ЄС затвердив восьмий та дев’ятий пакети санкцій проти Росії та створив посаду спецпредставника з питань контролю за санкціями. 8-ий пакет зосереджений на обмеженні цін на нафту та газ. Також запроваджено штрафи проти тих, хто намагається обійти санкції. 9-ий пакет санкцій стосується експорту технологій подвійного призначення, а також введення санкцій проти російських пропагандистів.
  • ЄС створив нову військову місію для допомоги Україні. Одне із завдань цієї місії — забезпечити координацію підтримки країн ЄС, а також країн-партнерів за межами блоку в наданні військової підтримки Україні.
  • У відповідь на атаки на критичну інфраструктуру ЄС забезпечує підтримку енергетичної системи України. Наразі ЄС готується передати Україні енергетичне обладнання і іншу допомогу на 450 млн євро.
  • ЄС підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та готовність надати попередню оцінку навесні 2023 року. Це надасть Києву змогу пришвидшити початок переговорів про членство.
ЄС ухвалив рішення про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році

Лідери держав-членів Європейського Союзу 15 грудня досягли згоди про виділення Україні 18 мільярдів євро макрофінансової допомоги у 2023 році. Кошти надаються у формі пільгових кредитів для забезпечення невідкладних потреб України (для лікарень, шкіл, а також на забезпечення житлом), відновлення критичної інфраструктури та забезпечення макрофінансової стабільності України. Пільгові позикові кошти надходитимуть до Держбюджету України протягом 2023 року (в середньому 1,5 мільярда євро на місяць) з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов. Передбачається, що перший транш Україна отримає вже в січні 2023 року.

Станом на 1 жовтня, від початку війни Україна отримала 19,4 млрд доларів грантів та кредитів від іноземних партнерів. Цих грошей недостатньо для покриття всіх збитків, завданих Росією, проте така допомога суттєво полегшує життя країни в умовах війни. Дефіцит бюджету України щомісяця складає від 3 до 5 млрд доларів, які уряд планує закрити коштами від Міжнародного валютного фонду, ЄС та США. Саме таке об’єднання найбільших фінансових гравців допоможе забезпечити фінансову стабільність України в найближчому майбутньому. Наразі відбуваються дискусії щодо створення так званого «фінансового Рамштайну» для координації термінової фінансової допомоги Україні. Готовність ЄС стати одним із таких фінансових гарантів для України є свідченням того, що економічна стабільність Києва є довгостроковим інтересом ЄС.

ЄС затвердив восьмий та дев’ятий пакети санкцій проти Росії
6-го жовтня Рада ЄС затвердила 8-й пакет економічних та індивідуальних санкцій проти РФ. Він містить нові заборони на імпорт російської продукції, обмеження цін на нафту тощо. Також ЄС запровадив штрафи проти тих, хто намагатиметься обходити існуючі обмеження. Загалом санкції мають суттєво скоротити доходи РФ. У грошовому еквіваленті це коштуватиме Росії орієнтовно 12 млрд євро.

16 грудня Рада ЄС затвердила 9-ий пакет санкцій, спрямованих на посилення тиску на Росію у зв’язку з її війною проти України. Нові обмеження поширюються на експорт технологій подвійного призначення. Йдеться про хімічні речовини, IT-обладнання, дрони/двигуни та електроніку. Завдяки цьому ускладнюються умови для виготовлення чи ремонту озброєння. Перший заступник голови Єврокомісії Валдіс Домбровскіс розповів, що обмеження стосуються 168 організацій, пов’язаних з оборонно-промисловим комплексом РФ. Загалом санкції запроваджено проти 410 російських організацій. Також запроваджено повну заборону на операції із Всеросійським банком розвитку регіонів, заморожено активи ще двох російських банків. Під санкції ЄС потрапили російські канали, які перебувають під впливом Кремля та «поширюють російську дезінформацію та пропаганду», — додають у Єврокомісії. Йдеться про «НТВ», «Первый канал», «Россия 1» та «РЕН ТВ». 13 грудня Єврокомісія створила нову посаду Міжнародного спеціального представника з питань виконання санкцій ЄС. За дотриманням антиросійських обмежень Європейського Союзу стежитиме колишній посол ЄС у США Девід О’Салліван. Він офіційно приступить до виконання цієї функції в другій половині січня 2023 року.

Санкції ЄС та G7 проти Росії мають на меті паралізувати здатність Росії вести війну проти України. Наразі такі дії Заходу продовжують залишатися дієвим інструментом примусу Кремля до миру. Згідно із внутрішнім звітом Європейської комісії, економічні обмеження суттєво вичерпують військовий бюджет РФ, послаблюють російських режим та його можливості воювати проти України.

ЄС створив нову військову місію для допомоги Україні

17 жовтня Рада ЄС ухвалила рішення про створення Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) та виділення €500 млн для підвищення стійкості української армії. Місія забезпечуватиме особисте, колективне та спеціалізоване тренування персоналу Збройних сил України (ЗСУ), включаючи Сили територіальної оборони. Крім того EUMAM Ukraine забезпечить загальну координацію на стратегічному рівні, працюватиме на території держав-членів ЄС з Оперативним штабом у Брюсселі. Командувачем Місії буде віцеадмірал Ерве Блежан, директор Сил військового планування та проведення операцій. У рамках навчальної місії ЄС планує навчити до 15 тисяч українських військовослужбовців. Мандат Місії триватиме два роки, орієнтовна сума загальних витрат на цей період становитиме €106,7 млн. На початку грудня глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що EUMAM Ukraine досягла повної оперативної готовності. За його словами, на даний момент 1100 українських військових уже проходять навчання в рамках місії в різних таборах.

Створення місії EUMAM Ukraine — це перша спроба координації військової підтримки Україні на рівні ЄС. Раніше військова допомога Україні координувалися лише на рівні НАТО або двосторонніх угод між країнами-членами ЄС та України. Одне із завдань цієї місії — забезпечити координацію підтримки країн ЄС, а також країн-партнерів за межами блоку в наданні військової підтримки Україні.

ЄС забезпечує підтримку енергетичної системи України
З початку війни Секретаріат Енергетичного співтовариства активно працював над підтримкою енергетичної системи України. Організація створила спеціальну оперативну групу з підтримки України (USTF), яка співпрацює з Координаційним центром Єврокомісії з реагування на надзвичайні ситуації і Міністерством енергетики України. Цей механізм дозволяє оперативно збирати заявки на допомогу від компаній, а також отримати необхідне обладнання, інструменти, генератори й пальне від міжнародних партнерів. Уже було проведено 33 поставки. Загальна маса вантажів сягає 550 тонн.

Було передано від ЄС енергетичне обладнання і іншу допомогу на 450 млн євро. адже у Євросоюзі вважають, що руйнація енергетичної інфраструктури України сягає критичної точки. Також у грудні Берлін заявив, що додатково надасть Україні 50 мільйонів євро «зимової» допомоги. Німеччина зокрема надасть 470 електрогенераторів різної потужності. Австрія виділяє 5 млн євро у Фонд енергетичної підтримки України. Світовий банк і уряд Норвегії підписали угоду, у рамках якої Україна отримає 1 мільярд крон для відновлення пошкодженої російськими ракетними обстрілами цивільної інфраструктури. Чехія виділяє Україні фінансову допомогу та обладнання на суму 8,5 мільйона євро це, зокрема, генераторні системи та обігрівачі на 5 млн євро. США відправили в Україну першу партію обладнання для забезпечення потреб енергетичної інфраструктури країни на $13 млн. Це, у тому числі трансформатори, що перемикають блоки та кабелі.

Українцям зараз більше допомагають генераторами для вироблення електрики в невеликих обсягах для цивільних будівель. Україна отримала вже близько півмільйона малопотужних генераторів, але для проходження зимового періоду державі потрібно ще приблизно 17 тисяч великих промислових генераторних установок. Також Голова Європарламенту Роберта Мецола заявила про запуск кампанії «Генератори надії».

Наразі стратегія Росії — створити безпрецедентну гуманітарну кризу через руйнування критичної інфраструктури. Саме тому підтримка енергетичної системи України з боку Європи та світу є критичною як для забезпечення стійкості України на цю зиму.

ЄС підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та готовність надати попередню оцінку навесні
Європейський Союз підтвердив прогрес України у виконанні семи рекомендацій, необхідних для початку переговорів щодо членства в ЄС. Попередню оцінку Єврокомісія надасть навесні 2023 року. Про це йдеться у Висновках щодо процесу розширення Ради ЄС із загальних питань, ухвалених 13 грудня на засіданні міністрів країн-членів ЄС. Також, згідно з Висновками, Єврокомісія має розробити дорожню карту щодо наступних кроків для полегшення доступу України до внутрішнього ринку ЄС. Для цього обіцяють використати ввесь потенціал Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. 13 грудня Верховна Рада України ухвалила три законопроєкти, спрямовані на виконання рекомендацій Єврокомісії. Голова Верховної Ради Роман Стефанчук заявив про прийняття всіх законопроєктів у рамках рекомендацій для вступу до ЄС. Однак наразі зарано говорити про виконання самих рекомендацій, адже ЄС ще має надати висновки щодо їх виконання та оцінити процес реалізації цих реформ. Наразі Венеційська комісія надала висновок із рекомендаціями щодо покращення законопроекту № 7662 про удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду.

Висновок ЄС став позитивною новиною для України, а надання оцінки виконання рекомендацій Єврокомісії навесні дає Києву змогу пришвидшити початок переговорів про членство. Наразі не завершено виконання жодної з рекомендацій Єврокомісії. Більшість євроінтеграційних законопроектів ухвалено Верховною Радою, однак конкурсні процедури ще в процесі реалізації (завершення конкурсів до антикорупційних і суддівських інституцій — НАБУ, АРМА, ВРП, ВККС тощо). Втім, до весни Україна має всі шанси вчасно завершити всі ці процедури. Попри позитивну оцінку з Брюсселю українському уряду важливо демонструвати власну здатність виконувати обіцяне, аби не втратити довіру й мати сильні аргументи для початку нового етапу — переговорів щодо членства.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Внесено зміни до статті 11 Кримінально-виконавчого кодексу України, згідно з яким у разі необхідності в межах однієї виправної колонії можуть створюватися сектори з різними рівнями безпеки

Конкурс з юридичної освіти продовжується!