in

Дещо про реформування пенітенціарної системи

В Україні триває реформа пенітенціарної системи. Разом із тим, для багатьох незрозуміло, чому умови утримання засуджених та ув’язнених стають одним із пріоритетів для держави. Але варто нагадати, що у спадок від радянської системи Україна отримали і «звичаї», які відбуваються у місцях несвободи, і персонал зі специфічними стереотипами, і стару інфраструктуру, як правило це будівлі 18 століття. Тому, аби змінити абсолютно усі ці напрямки – потрібна масштабна реформа. Облаштованість будь-якого місця несвободи – це індикатор розвитку і суспільства, і держави загалом, наскільки вона цивілізована.

Один із пілотних проектів, які запровадив Мін’юст в рамках реформування пенітенціарної системи, – платні камери в слідчих ізоляторах.

«Раніше за більш-менш нормальні умови в СІЗО платились хабарі. Ми ж перевернули цю складову в абсолютно прозоре русло, коли людина, яка може сплатити за кращі умови, яка ще юридично не є злочинцем, – сплачує ці кошти за перебування у камерах підвищеного комфорту. Зароблені гроші спрямовуються на ремонти у звичайних безкоштовних приміщеннях. Адже нині більшість цих звичайних камер у жахливому стані», – говорить заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька.

За її словами, Європейський суд з прав людини добу перебування у такій камері прирівнює до катування. По цим справам проти України ЄСПЛ призначає виплати у розмірі 8,5 тисяч євро кожному позивачу. А позиватися можуть тисячі людей. «Тож, – переконана Олена Висоцька, – краще вкластися в оновлення інфраструктури, щоб вирішити цю проблему, аніж роками виплачувати кошти за порушення прав людини під час тримання у місцях несвободи».

Для системи це важливі надходження. На сьогодні завдяки проєкту СІЗО вже заробили понад 8,5 млн грн. Втім, навіть цих коштів недостатньо, аби цілком оновити інфраструктуру ДКВС України. Тому було запроваджено ще один проєкт – «Велика приватизація в’язниць».

«В’язниць в Україні нині більше, ніж засуджених. Тому частину з них ми оптимізували, а засуджених перевезли до інших мало наповнених в’язниць. Разом із Фондом держмайна України готуємо документи на відкриті аукціони. Як правило, об’єкти цінні своєю локацією, адже більшість розташовані у середмісті того чи іншого населеного пункту. У Львові, наприклад, стартова ціна на таку в’язницю піднялася у 3,5 рази, порівняно зі стартовою, і майже 500 млн грн було вилучено у дохід держави завдяки приватизації цього об’єкта», – розповідає заступниця очільника Мін’юсту.

Таких закритих об’єктів по країні близько 30. За кошти від їхнього продажу планується, що можна буде побудувати 3 об’єкти: 2 слідчі ізолятори і 1 модельну в’язницю – сучасні, абсолютно «під ключ», з повним технічним оснащенням. В них будуть маломісні камери, системи відеонагляду, охорони, контролю персоналу по відношенню до ув’язнених. Крім того, відмінністю від радянського підходу має стати те, що засуджені будуть готуватися до свого повернення у суспільство: навчатися, працювати, налагоджувати соціальні зв’язки з родино та друзями тощо.

Ще один проєкт, який планується реалізувати, – боді-камери для всього персоналу системи ДКВС. «Адже між персоналом і засудженими виникає багато конфліктів. І ніхто не знає, що там сталося насправді, чи це була провокація,чи агресія – хто винен. Тому, боді-камери – це про справедливість, про ефективне розслідування таких випадків», – зазначає заступниця Міністра юстиції.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Верховний Суд – судовий збір у розмірі 28 106 грн. обмежує право на доступ до правосуддя

Верховний Суд: забороняється провокувати особу на вчинення злочину (збут наркотиків)