Верховний Суд – судовий збір у розмірі 28 106 грн. обмежує право на доступ до правосуддя

Постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 753/14399/16-ц   (витяги)

Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року стягнено на користь ПАТ «…Банк» з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 12 червня 2008 року у розмірі 50 400,00 дол. США. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд апеляційної інстанції повернувши апеляційну скаргу, виходив з того, що питання про зменшення розміру судового збору вже вирішено ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, а в порядку усунення недоліків апеляційної скарги судовий збір у розмірі 28 106,49 грн не сплачено.

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 31 березня 2020 року, просила скасувати оскаржуване судове рішення, передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Рішенням суду першої інстанції з неї стягнено 50 400,00 дол. США заборгованості за кредитним договором, тобто за подання апеляційної скарги вона мала сплатити 28 106,49 грн судового збору. До апеляційної скарги на вказане рішення суду вона додала заяву про зменшення судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, проте суд апеляційної інстанції не дослідив докази на підтвердження таких обставин. Необґрунтована відмова у прийнятті і розгляді апеляційної скарги є порушенням права на судовий захист.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про зменшення суми судового збору, оскільки немає підстав вважати, що матеріальний стан заявника перешкоджає сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.

Верховний Суд не погоджуться з висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 136 ЦПК України підставою для розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. В свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії»,рішення від 26 липня 2011 року).

Європейський Суд з прав людини зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19 червня 2001 року).

Отже, судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22 січня 2020 року та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25 січня 2020 року.

Зазначеними документами заявник підтверджувала відсутність у неї будь-яких доходів протягом декількох років та відсутність майна, за рахунок відчуження якого можливо було б сплатити судовий збір.

Постановивши 26 лютого 2020 року ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 не надала.

Отже, суд апеляційної інстанції не виклав мотиви, чому надані заявником докази на підтвердженнят скрутного майнового стану є неналежними.

Верховний Суд зазначає, що мотивування суду, яке обмежене реченням про те, що належних доказів на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору не надано, не дає можливості зрозуміти, чому докази є неналежними, не є належним викладом підстав відмови у задоволенні клопотання про зменшення судового збору.

Оцінивши доводи касаційної скарги та зміст судових рішень, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що хвала Київського апеляційного суду від 31 березня 2020 року не відповідає основним засадам цивільного судочинства (пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 129 Конституції України, частинам першій, другій статті 2, пунктам 1, 8частини третьої статті 2 ЦПК України), а тому підлягає скасуванню.

Справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.