in , ,

Деякі деталі “Про Державний бюджет України на 2022 рік”. За нього проголосували 268 народних обранців, ще близько 100 осіб новий держбюджет так чи інакше не підтримали.

2 грудня 2021 року депутати Верховної Ради ухвалили Закон “Про Державний бюджет України на 2022 рік”. За закон проголосували 268 народних обранців, ще близько 100 осіб новий держбюджет так чи інакше не підтримали.

З одного боку, головний економічний документ країни прийнято вчасно, з іншого — зміни до другого читання вносилися до тексту закону до дня голосування, тому мало хто з депутатів встиг ознайомитися з ним повністю. Втім, на перший погляд, новий держбюджет особливих нарікань не викликає: цифри доходів та видатків зросли, дефіцит відносно невеликий. Чи справді в 2022 році держава зуміє гідно виконати свої функції, а українці – відчути себе захищеними громадянами європейської держави?

Цифра доходів держбюджету України, порівняно з минулим роком, зросла. З чим пов’язане це зростання?
Юрій Арістов, голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету:
— Справді, у проект бюджету-2022 закладено зростання доходів, яке перевищує витрати. План з доходів-2022 будується на підставі прогнозу основних макроекономічних показників та на аналізі виконання доходної частини у 2021 році. Мінфін зазвичай підходить до формування доходної частини обережно – реалістично. Але у плюс зіграв той факт, що у 2021 році ми бачили перевиконання бюджету, причому кілька разів, завдяки чому ми змогли дофінансувати деякі важливі напрямки.

Олег Пензін, економіст, виконавчий директор “Економічного дискусійного клубу”:
— пов’язую з інфляцією, яка становить близько 13%. Саме тому основна причина. Звісно, ​​є різні джерела збільшення. Але здебільшого це суто інфляційні речі.

Олександр Савченко, економіст, колишній заступник голови Нацбанку України:
— По-перше, зростання економіки десь на 3%. А по-друге, зростання цін – дефлятор називається. Це два головні фактори. І ось розпочався процес девальвації гривні, це також є фактором наповнення бюджету.

Андрій Новак, голова Комітету економістів України:
— Збільшення доходної та витратної частин формується здебільшого за рахунок ефекту інфляції. У нас за підсумками 2021 року, звичайно, буде зростання ВВП України, але воно буде дуже незначним, у межах 2–3%. А зростання доходної частини бюджету відбувається у районі 10%. А все інше це інфляційний ефект.

Які пріоритети, судячи з ухваленого бюджету, будуть у держави наступного року?
Юрій Арістов:
– Це бюджет розвитку. Пріоритети — інфраструктурні проекти, охорона здоров’я, цифровизація, забезпечення потреб сектору безпеки та оборони, зокрема забезпечення житлом ветеранів АТО. Серед пріоритетів можна назвати низку програм. Зокрема, запуск програми “Питна вода України”, розрахованої на 2022-2026 роки. Цього року вперше на неї виділили 1 млрд. грн. Програми “Туристичні магніти”, “Доступне житло” та ін.

Олег Пендзін:
— Щоб ще раз переконатися в тому, що я сказав правильно, давайте пригадаємо, якою була доходна частина бюджету цього року — це 1 трлн 85 млрд. Або 1 трлн 100 млрд, грубо кажучи. Наступного року планується 1 трлн 250 або 240 млрд. Тобто, практично, вони збільшили доходну частину десь на 130–140 млрд грн. Ну це майже 13% інфляції, які є плюс-мінус. А пріоритетів багато – 6% від ВВП на оборону. Збільшили трохи на освіту. Усім роздали потроху. Тобто, за великим рахунком, у 2021 році на охорону здоров’я було 3,7% від ВВП, а на наступний рік — 3,8% від ВВП. Страшно “багато” збільшили. Збільшили добре на оборону. 2021 року було 5,2% від ВВП. А наступного року — 6% від ВВП. Чи багато це чи мало? Ну, американці витрачають на оборону 5% від ВВП, німці — 3%, французи — 1,5%. Тобто українці витрачають на оборону більше, ніж французи, чи не втричі. Я маю на увазі, щодо власного валового внутрішнього продукту.

Олександр Савченко:
– “Велике будівництво” – номер 1, правоохоронні органи – це другий пріоритет. І третій — медицина, якщо розглядати зарплати лікарів.

Андрій Новак:
— Пріоритети бюджетні, якщо подивитися за величиною видаткової частини, то найперша найбільша стаття — це обслуговування державного боргу, що займає третину витратної частини. Далі йдуть витрати на оборону, зі зрозумілих причин, в умовах російської агресії та небезпеки її посилення. Наступна стаття — витрати на медицину, теж з об’єктивних причин все ще поширення пандемії, з новими штамами коронавірусу. Звичайно, витрати зараз вимушено підвищують майже всі країни світу. У тому числі Україна. А далі за величиною видатків сфера освіти забирає значну частину видаткової частини бюджету. І далі йдуть соціальні статті, покриття дефіциту Пенсійного фонду та виплата зарплат та допомоги різним категоріям населення.

Про що може сказати порівняння бюджетів України останніх років? Які тенденції можна відзначити? Наскільки ці тенденції є позитивними?
Юрій Арістов:
— Те, що впливає на бюджет і чого не було раніше, — це пандемія. Ми по ряду напрямків при складанні та реалізації бюджетів на 2020, 2021 та 2022 роки змушені враховувати вплив поширення Covid-19 на економіку.

У 2020 році економіка не лише України, а й багатьох країн просіла, і ми були змушені збільшувати запозичення, щоб підтримувати підприємців, кошти йшли до фонду безробіття, на боротьбу з Covid-19. На 2022 рік закладено дефіцит 3,5%. Це ще не 3%, як хотілося б, але ми поступово прийдемо і до цього показника, якщо не буде непередбачених катаклізмів.

Те, що бачу я за тенденціями роботи Комітету ВР з питань бюджету у 2020 та 2021 роках, ми залишаємось заручниками недостатньо ефективного планування. Теоретично бюджетний комітет відпрацьовує осінній період – час ухвалення бюджету – і потім відпочиває. Так у всьому світі — бюджетні комітети збираються кілька разів на рік, аби ухвалити коригування до бюджету, щось перерозподілити. Ми ж працюємо цілий рік. Причина — проблеми із плануванням видаткової частини. У нас дуже багато перерозподілів у рамках одного розпорядника, які відповідно до Бюджетного кодексу Комітет ВР з питань бюджету має розглянути та погодити. На кожному засіданні в середньому це 10-12 питань. Це говорить про те, що планування витрат слід серйозно вдосконалити.

Олег Пендзін:
— Нічого не змінилося з погляду логіки формування бюджету. Ми чекали, що зміниться підхід до прожиткового мінімуму. Він не змінився. Він як був нереалістичний, і залишився. Як закладалися нереалістичні цифри, так і залишилися. Що можна казати? Чи реально на сьогоднішній момент прожити на 2,5 тис. грн? Ні, не реально. Це при тому, що Мінсоцполітики щомісяця публікує на своєму сайті цифри прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум для працездатного населення на особу — 5085 грн на місяць. Це фактично прожитковий мінімум. При тому, що в бюджеті — 2,5 тис. грн.

Для непрацездатної людини – 3800 грн. Це фактично прожитковий мінімум. Ми маємо 3600 грн — середню пенсію. А якщо до бюджету закладаються нереальні цифри, що виходить на виході? Заклали нереальні та на виході отримали нереальні. Чому прожитковий мінімум така важлива річ? Тому що від неї 150 інших соціальних показників бюджету формуються. Прожитковий мінімум – це головна основа соціальних стандартів. Ось вам і вся розмова. Так що останніми роками сюжет сформувався на одній і тій самій нереалістичній базі, і він так і залишився на сьогодні.

Олександр Савченко:
— Можна сказати, що бюджети останніх трьох років збалансовані, тобто бюджети статус-кво. І що вони мало відрізняються один від одного. Це бюджети, що цементують поточну економічну ситуацію.

Андрій Новак:
— Позитивні тенденції в тому, що сама номінальна величина бюджетів як державних, так і місцевих зростає з року в рік. Інша річ, купівельна спроможність цих номінальних сум за досить високих темпів інфляції знижується. Але загалом бюджетні можливості як центрального, так і місцевих бюджетів зараз набагато кращі, ніж, умовно кажучи, 10 років тому. Це перша спільна риса, а друга — це те, що все ж таки, об’єктивно кажучи, зменшився рівень корупції та нецільового використання бюджетних коштів, у тому числі через запровадження системи ProZorro, тендерних закупівель. І, таким чином, загалом ефективність використання бюджетних коштів дещо зросла. І умовне третє досягнення в тому, що Україні вдалося уникнути дефолту, хоча його ризики були останнім часом практично щороку.

Висновок Громадської експертизи
За більш уважного погляду на бюджет-2022 оптимізму стає менше. Збільшення доходів і витрат держави пов’язане здебільшого з інфляцією, яка починає зростати вже в поточному році. Велику частину видатків складає обслуговування державного боргу, якій зменшується досить повільно. Україна витрачає на збройні сили грошей більше, ніж такі розвинуті країни, як США, Німеччина чи Франція. Виникають питання до дипломатичної служби з врегулювання ситуації на Донбасі.

В бюджет закладена невідповідність розміру соціальних гарантій, зав’язаних на прожитковий мінімум, та реальних потреб українців. Сьогодні держава Україна вважає, що її громадянам вистачить суми $100 на день, щоб вижити, хоча насправді ця цифра вдвічі вища. І це за дуже вигідних для України світових цін на сировину, метал та сільгосппродукцію, які становлять основу зовнішньої торгівлі країни.

Виникає небезпека через держбюджет-2022 відбобу у незахищених верств населення значну частину необхідних їм для простого виживання грошей, щоб покрити свої плани щодо відмови від Мінських угод та подальшої політики вимагання допомоги від ЄС та США для “військового стримування Росії на східних рубежах Європи”.

За публікаціями у ЗМІ.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Англія має бажання конфіскувати особняки російських злодіїв

Зїзд представників юридичних вищих навчальних закладів не визначив своїх членів Вищої Ради правосуддя.