in

Коли влада мовчить

Як на київщині кулаком судові рішення нівелюють

Res iudicata pro veritatet habetur
(Судове рішення приймається за істину)

Судове рішення визнається основою, фундаментом для встановлення законності та демонстрації верховенства права у відносинах, де присутній спір або виникає необхідність визнання певного правового явища з боку держави. Разом із тим ефективність судової гілки влади полягає не лише у винесенні справедливого судового рішення, а й у реальному його виконанні. На жаль, судове рішення, яке набуло законної сили, але не виконане, не варте більшого, аніж папір, на якому воно видруковане, без його реального виконання.

Виграти суд — ще не перемога

Очевидно, назріла на сьогодні реформа, як судової системи, так і інституту виконання судових рішень, як невід’ємного й фінального етапу правосуддя, почалася з досить звичної для нас історії. Військовий пенсіонер Юрій Миколайович Іванов виграв в українському суді дві справи. Виконавче провадження, як-то в нашій країні часто буває, тривало роками, але свої кошти чоловік так і не отримав. Утім він не припинив шукати правду та подав скаргу до Європейського суду з прав людини. Вже тоді ЄСПЛ Втомився робити однотипні висновки в схожих до описаної справах проти України. Причина цьому просто й гарно сформульована судом: «Будь-яка особа, яка домоглася від національного органу остаточного рішення, за виконання якого несуть відповідальність органи влади України, наражається на ризик бути позбавленою можливості скористатися вигодами від такого рішення». Наголошуючи на важливості ефективного виконання судових рішень, суд зобов’язав Україну створити такі правові та фактичні умови, за яких виконання будь-якого судового рішення буде простим, швидким і дієвим.

Попередження від ЄСПЛ

У жовтні 2009 р. Європейський суд з прав людини ухвалив пілотне рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України». Пілотне рішення – це рішення-попередження. Суд цим рішенням сказав Україні: «Це ненормально, що судові рішення не виконуються роками. Ми не хочемо розбиратися, чому це так, і не збираємося вказувати вам, які закони треба приймати. Це — ваші проблеми й ваша відповідальність. У вас є рік, щоб змінити ситуацію. Інакше ми ухвалимо рішення в щонайменше 1400 схожих справах, і, повірте, на вашій репутації та фінансах це позначиться не найкращим чином». Так, Юрій Миколайович Іванов та його справа на 700 євро стали викликом для України. Щоб зберегти обличчя, на нього треба було реагувати.

Але від початку 2009-го і до сьогодні, ми маємо реальну картину, яка показує, що від етапу відпрацювання правової позиції щодо проблеми, яка виникла і до реального виконання рішення суду може сплинути досить велика кількість часу, яка вимірюється роками. Окрім витрат часу, реальне виконання рішення суду потребує величезну кількість зусиль саме з боку стягувача або його представників, а не від самих державних виконавців. Для дійсного вирішення проблеми необхідно зробити велику кількість дій, аби механізм примусового виконання рішення суду все-таки запрацював.

Як не парадоксально, але інститут адвокатури, який покликаний захищати права інших осіб в таких ситуаціях, зіткнувся з такою ж проблемою, відстоюючи й власні інтереси, як стягувача у виконавчому провадженні. Три відстояних рішення Господарського суду Київської області на нашу користь, які набрали законної сили, борг перед АБ «Василика В.В.» на сотні тисяч і це лише крапля в морі проти боргів божника СТОВ «Княжицьке» перед іншими кредиторами, в особі колишніх працівників за невиплачену заробітну плату, а також держави. Загальна сума боргу в зведеному виконавчому провадженні сягає двох мільйонів гривень і що ми маємо на сьогодні? Маємо все ту ж безкарність.

«Дуля вам, а не повернення боргу!»

rudenkoТаку відповідь державні виконавці відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції, Адвокатське бюро «Василика В. В.», держава, а також інші стягувані, отримали від скандально відомої голови ліквідаційної комісії СТОВ «Княжицьке» Тетяни Руденко. Мовчати, дивлячись на суцільне беззаконня, яке створила епатажна «заслужений працівник сільського господарства» навколо себе, маніпулюючи криком та розпусканням рук, не можливо, тому хочемо поділитися з колегами нашою історією в ретроспективі.

Перше рішення Господарського суду Київської області № 911/2547/13, яке ми відстояли, було винесено 04.09.2013 року й набуло законної сили. Очевидно, з того часу, маючи неабиякий досвід невиконання своїх збов’язань перед контрагентами, в очільниці СТОВ «Княжицьке» почали зароджуватися ідеї, як шахрайськими шляхами уникнути його виконання. Так, знаючи про обов’язок виконання даного на той час рішення, з метою перешкоджання його примусовому виконанню та передачі коштів, які, до речі, відсутні на рахунках боржника, як і наявне майно, що належить даній юридичній особі на праві власності, Т. Руденко будучи керівником «Княжицького», 11.11.2013 року, тобто фактично через місяць після набрання рішень суду законної сили, прийняла рішення про припинення СТОВ «Княжицьке». Зазначимо, що до засновників вказаного господарського товариства, окрім вказаної Т. Руденко, також входили Тетяна Андріївна Костюкова та Анатолій Миколайович Лисенко. Після вказаної дати оголошення припинення СТОВ «Княжицьке», 12.11.2013 року спритна керівниця за тією ж самою адресою, зі складом тих самих засновників здійснила реєстрацію нової юридичної особи – ТОВ «Княжицьке» та зареєструвала за останнім все рухоме і нерухоме майно, яке належало на праві власності СТОВ «Княжицьке» і на яке державна виконавча служба не встигла накласти арешт. Усе це було зроблено для того, аби уникнути повного виконання рішень суду та передачі даного майна стягувачу. Більше того розмір статутного капіталу новоствореного ТОВ «Княжицьке» складає мізерну суму в розмірі 10 000 гривень.

Постає запитання навіщо створювати ТОВ з такою самою назвою, за тією ж самою адресою та зі складом тих самих засновників? А відповідь очевидна, в тому ж 2013 році Т. М. Руденко створена копія СТОВ «Княжицьке», через яку вона веде активну господарську діяльність: засіває та обробляє землі, збирає урожай, утримує худобу і від цього отримує прибуток. Чим вдає вигляд, що вона як боржник СТОВ «Княжицьке» перебуває в стані припинення, коштів та майна за підприємством не має, рішення виконати не може. І так триває три роки, три роки голова ліквідаційної комісії СТОВ «Княжицьке» вводить в оману державних виконавців, органи прокуратури та поліцію. На візити державних виконавців під час проведення виконавчих дій поводить себе цинічно, зухвало, більше того, не гребує розпускати руки й констатує: «Підприємство в стані припинення, грошей немає, все майно на балансті ТОВ «Княжицьке, а не СТОВ!».

Бездіяльність держвиконавців і правоохоронців

Ось таку отримуємо реакцію на черговий приїзд державних виконавців відділу ДВС Броварського міськрайонного управління юстиції. Сюжет по сценарію – крик, бійка, робиться все, щоб перешкодити проведенню виконавчих дій. А для того, аби взагалі відбулися ці виконавчі дії, представникам Адвокатського бюро «Василика В. В.» потрібно докласти максимум зусиль, які полягали у вмовлянні заляканих кулаком Тетяни Миколаївни державних виконавців провести такі дії, гарантуванні їхньої безпеки під час проведення виконавчих дій, адже залучені належним чином представник поліції в особі дільничого інспектора села Княжичі Броварського району на такі заходи не з’являвся, а наряд поліції на виклики на територію СТОВ «Княжицьке» або не приїжджали взагалі, або по приїзду стояли осторонь і спостерігали за картиною, що відбувається. «Синок, ти чого сюди приїхав і мені не сказав», — отак звертається наша гореборжниця до працівників правоохоронних органів.

Повна анархія, на яку не реагує поліція, прокуратура та інші контролюючі органи з метою уникнути чергового скандалу та скарг у вищестоящі органи. Таке відчуття, наче в десяти кілометрах від Києва править така собі «цариця», яку ніхто не може притягнути до встановленої законом відповідальності. Правоохоронні органи та органи юстиції для уникнення спілкування з цим колоритним персонажем ладні закривати очі й нехтувати своїми прямими правами та обов’язками та не виконувати їх, аби лише уникнути спілкування в своїх кабінетах з нашою героїнею.

Дії Руденко Т. М. носять шахрайський характер, є свавільними та нігілістичними. Голова ліквідаційної комісії СТОВ «Княжицьке» маніпулює державними органами, свідомо не виконує судові рішення та перешкоджає діяльності державних виконавців. Окремо варто акцентувати увагу, що вона ще має й замовчаний заляканими працівниками-селянами, які бояться відстояти свої права та звернутися до правоохоронних органів, статус рабовласниці. Здавалося б статус феодала викорінено ще два століття тому, але Тетяні Миколаївні – це не перешкода! Так, під час проведення виконавчих дій, представникам АБ «Василика В. В.» стало відомо від жертв кріпацтва, які працюють у СТОВ «Княжицьке», що директор підприємства роками не виплачує заробітну плату, заборгувавши перед бідними селянами сотні тисяч гривень кожному з них. На запитання, чому працівники не звертаються до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо них кримінального правопорушення, а саме грубого порушення законодавства про працю, ми отримали відповідь: «А куди звертатися, вона нас приб’є!» Тому хочемо публічно звернути увагу працівників поліції та прокуратури на виявлений факт та притягнути винну особу до відповідальності.

Тепер щодо відповідальності, Броварським відділком поліції відкрито кримінальне провадження за статтею 382 Кримінального кодексу України, а саме невиконання рішення суду. Здавалося б, зроблений великий крок для того, аби винна особа була покарана, тим більше були всі підстави під час перешкоджання роботи державним виконавцям для вручення підозри й передачі обвинувального акту до суду, але реформована поліція досі залишається імпотентною і не вчиняє жодних дій для проведення досудового розслідування та притягнення винної особи до відповідальності. Особи, яка заборгувала мільйони насамперед державному бюджету, але правоохоронні та контролюючі органи залишаються осторонь проблеми, яка виникла, та не зацікавленні захищати інтереси не тільки фізичних та юридичних осіб, але й насамперед інтереси держави. Десятки усних звернень, написаних скарг, поданих заяв від АБ «Василика В. В.» і що ми маємо – повна бездіяльність!

«Наблизитесь до корів — розстріляю!»

На праві власності боржнику належить майно, яке підлягає реалізації для реального виконання рішень суду, але крик, бійка та істерика однієї особи лякає та зупиняє наші державні органи, адже краще сидіти в кабінеті й відписуватися на звернення, чим реально діяти й захищати. Так Руденко Т. М. попередньо розірвала договори оренди земельних ділянок між СТОВ «Княжицьке» та власниками паїв, простими юридично необізаними селянами, ввівши останніх в оману, та в період із 24.04.2016 по 29.04.2016 року заключила їх по-новому, зареєструвавши дані земельні ділянки на праві оренди за іншим підприємством, а саме ТОВ «Княжицьке». До квітня 2016 року землі належали на праві оренди СТОВ «Княжицьке» і незважаючи на те, що постановою державного виконавця на все майно боржника був накладений арешт, вони активно засівалися, оброблялися і від збирання врожаю на цих землях отримувався прибуток. Оскільки рахунки боржника в банках також арештовані, постає питання де зберігалися отримані від здійснення сільськогосподарської діяльності безготівкові кошти?

Також державним виконавцем було накладено арешт на велику рогату худобу, яка належать на праві власності СТОВ «Княжицьке». Але державний виконавець не зміг описати поголів’я корів, які зареєстровані на праві власності СТОВ «Княжицьке» в Єдиному державному реєстрі тварин у кількості 281 голови. Адже прибувши на місце випасання даної худоби державним виконавцем було виявлено значно меншу кількість корів, на які було накладено арешт, а також із вух тварини був зірваний номер, який ідентифікує кожну корову, що стало перешкодою для їх опису державним виконавцем. Руденко Т. М. знаючи про те, що постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження накладено арешт на дані тварини, просто проігнорувала вимоги Закону України «Про виконавче провадження», умисно перешкоджає виконанню рішення суду, приховує вищевказане майно, що належить на праві власності СТОВ «Княжицьке». А юристи, які відстоюють права СТОВ «Княжицьке», констатують факти державним виконавцям, що дані тварини хворіють лейкозом, попри те молоко йде на збут та продаж до молочних заводів. Питання наступне, де контроль збоку ветеринарної служби? Зате маємо погрозу від боржниці: «Наблизитесь до корів – розстріляю!»

Але перелічені проблеми не є завершальними, з якими при відстоюванні своїх прав зіткнулося АБ «Василика В. В.». Бо на праві власності СТОВ «Княжицьке» також належить база відпочинку «Княжичанка», що знаходиться в с. Рибаківка Миколаївської області. З метою реального виконання рішення суду, в рамках зведеного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій, а саме доручено Березанському районному ВДВС Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області здійснити опис та арешт майна боржника.

27 липня цього року вказаним відділом ДВС за участю представників стягувача Адвокатського бюро «Василика В. В.» було проведено опис вищевказаної бази відпочинку. В ході опису представниками стягувача в даному виконавчому проваджені було виявлено, що 14.07.2011 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Княжицьке» в особі директора Руденко Тетяни Миколаївни з одного боку і Костюковою Тетяною Андріївною та Руденком Сергієм Володимировичем з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу комплексу бази відпочинку «Княжичанка». Даний договір був наданий представникам стягувача Адвокатського бюро «Василика В. В.» сином боржниці – Сергієм Руденко. Так директор СТОВ «Княжицьке» Т. М. Руденко, знаючи про обов’язок виконання рішення суду та про те, що на дане майно накладено арешт й оголошено заборону його відчужувати, з метою уникнути передачі цього майна на реалізацію для реального виконання рішення суду уклала договір купівлі-продажу зі своїм сином, а саме Руденко Сергієм Володимировичем, та однією із засновниць СТОВ «Княжицьке» Костюковою Т. А. й мала намір продати вищевказане майно за ціною 25 252, 53 грн. Даний договір був посвідчений 14.07.2011 року приватним нотаріусом Кондратюком В. С. Слід зазначити, що боржник у виконавчому провадженні не має права вчиняти будь-які незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. У нашому випадку Руденко Т. М. була зроблена спроба відчужити дане майно на користь свого сина шляхом укладення договору купівлі-продажу з метою ухилення від виконання реального рішення суду та приховування даного майна, хоча дана особа знала про винесену державним виконавцем постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.

Так чи має закон найвищу силу?

Здавалося б, судове рішення приймається за істину, а закон має найвищу силу, але в Княжичах це все нівелюється криком, рукоприкладством та істерикою однієї епатажної жінки. Адвокатське бюро «Василика В. В.» зіткнулося з масштабною проблемою невиконання рішення суду, яка є невирішеною на сьогодні, а все це пояснюється відсутністю в ухвалених законах будь-яких інструментів, які були б спрямовані на вирішення істотних проблем системи державного виконання рішень, а саме: відсутність ефективної системи мотивації державних виконавців та системні недоліки у взаємодії державних виконавців з іншими державними й недержавними установами.

Проте в будь-якому разі ми віримо, що прийняття нового Закону України «Про виконавче провадження» є революційним кроком при реформуванні системи примусового виконання рішень в Україні. Незабаром ми зможемо спостерігати появу реальних та ефективних органів виконання судових рішень, а саме приватних виконавців.

Притому всі ми сподіваємося, що реформування органів Державної виконавчої служби буде спрямовано на усунення недоліків діяльності цього органу й на можливість громадянам України почувати себе захищеними в разі звернення до виконавчої служби. А дана стаття, як сподіваємося, стане поштовхом для правоохоронних та контролюючих органів Броварського району до перевірки встановлених фактів та притягнення винних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Віталій ВАСИЛИК,
керуючий Адвокатського бюро «Василика В. В.»,

Ірина БІГУНЕЦЬ,
помічник адвоката

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Сингулярність у кримінальному праві

Кабмін подав у ВРУ новий варіант проекту держбюджету-2017