Тиждень правових новин

Нова програма державної підтримки авіабудівних підприємств

 

29.06.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 червня 2021 року «Щодо розвитку авіабудівної галузі України» від 24 червня 2021 р. № 268/2021.

Ним уведено в дію вказане рішення Ради національної безпеки і оборони, яким Кабінету Міністрів України доручено:

1) актуалізувати у місячний строк план заходів щодо реалізації Стратегії відродження вітчизняного авіабудування на період до 2030 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 429-р, з метою забезпечення:

– розвитку виробничого, конструкторського, науково-дослідного і кадрового потенціалу, створення виробництва конкурентоспроможної авіаційної техніки, зокрема шляхом укладення угод про стратегічне співробітництво з іноземними партнерами у сфері авіабудування та вжиття інших заходів із просування продукції вітчизняної авіабудівної галузі на зовнішніх ринках;

– удосконалення організаційної структури управління авіабудівною галуззю;

– вжиття заходів з імпортозаміщення в літакобудівній та вертольотобудівній галузях;

2) затвердити у місячний строк:

– Державну цільову науково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості на 2021 – 2030 роки;

– план антикризових заходів щодо фінансового оздоровлення та відновлення ефективної роботи Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, в якому передбачити, зокрема, розширення взаємодії держави і бізнесу та створення умов для державно-приватного партнерства під час розв’язання питань функціонування підприємства;

3) опрацювати у місячний строк питання:

– можливості реалізації довгострокових масштабних проектів, що можуть стати поштовхом для розвитку авіабудівної галузі України, таких як «Повітряний старт» та «Національний авіаперевізник»;

– реалізації механізмів стимулювання експлуатантів літаків типу «Ан» (лізинг, компенсація ставки Національного банку України за кредитами, застосування податкових пільг, зокрема, в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість);

4) забезпечити підготовку у місячний строк проектів актів законодавства щодо підтримки авіабудівної галузі, зокрема, спрямованих на:

– підвищення інвестиційної привабливості підприємств авіабудівної галузі;

– упровадження фінансових інструментів державної підтримки авіабудівних підприємств;

– здешевлення витрат на оновлення авіаційної техніки вітчизняних авіакомпаній за лізинговими операціями;

– забезпечення державної підтримки експорту продукції вітчизняного авіабудування;

5) прискорити впровадження моделі корпоративного управління шляхом акціонування державних підприємств авіабудівної галузі України.

Міністерство оборони України має опрацювати питання включення до Державної цільової оборонної програми розвитку озброєння та військової техніки завдань з оновлення парку літаків і вертольотів Міністерства оборони України, у тому числі бойових літаків, вертольотів, багатоцільових безпілотних авіаційних комплексів, військово-транспортних літаків Ан-74 та Ан-178.

Також Міністерству закордонних справ України разом із Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України доручено:

– забезпечити сприяння просуванню продукції вітчизняної авіабудівної галузі на зовнішні ринки, а також пошук потенційних партнерів з метою інтеграції України у світову авіаційну промисловість;

– вжити у 2021 році в установленому порядку заходів щодо укладення угод про стратегічне співробітництво з іноземними партнерами у сфері авіабудування, забезпечити подальше супроводження розвитку міжнародного співробітництва за визначеними програмами з дотриманням національних інтересів.

Окрім цього, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України разом із Національною академією наук України має вжити заходів щодо:

– імпортозаміщення авіаційної продукції, у тому числі підшипників спеціального призначення, електронних компонентів;

– утворення національних структур сертифікації, випробувань, експертних структур з виявлення контрафактної продукції та визначення відповідності і взаємозамінності комплектувальних виробів та матеріалів критичного імпорту, прийняття рішення стосовно включення відповідних завдань до проекту Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості на 2021 – 2030 роки.

 

Строк для видачі з архіву в тимчасове користування спадкової справи збільшено до 9 місяців

 

29.06.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до Правил ведення нотаріального діловодства» від 22 червня 2021 р. № 2241/5.

За словами заступника Міністра юстиції України з питань державної реєстрації Ольги Оніщук, змінами до Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 р. № 3253/5:

1) врегульовано питання передачі спадкових справ від одного нотаріуса до іншого;

2) вирішено проблему виправлення технічних помилок у нотаріально оформлених документах;

3) внесено зміни до порядку ведення та заповнення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, зокрема:

– збільшено можливість допустимих скорочень при заповненні реєстру;

– спрощено вимоги до заповнення граф 3 та 4 реєстру стосовно особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, та перевірки її правоздатності та дієздатності;

– удосконалено алгоритм заповнення графи 6 реєстру щодо зазначення плати за вчинення нотаріальної дії;

4) визначено перелік документів, які не підлягають реєстрації у вхідній кореспонденції;

5) збільшено строк для видачі з архіву в тимчасове користування спадкової справи – з 1 до 9 місяців;

6) передбачено умову, що паспорт архіву складається конторою, приватним нотаріусом лише при ліквідації/припиненні діяльності;

7) у формах посвідчувальних написів повернуто зазначення стягнення плати за вчинення нотаріальної дії – у відповідності до ст. 31 Закону «Про нотаріат»;

8) додано нові форми свідоцтв та посвідчувальних написів, зокрема:

– форми свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя), що видається у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя), та яке видається на підставі їх спільної заяви;

– посвідчувальні написи на вимозі про нотаріальне посвідчення правочину або нотаріальне засвідчення справжності підпису на документі за участю юридичної особи та за участю фізичної особи;

– посвідчувальний напис при знятті заборони відчуження майна;

9) суттєвих змін зазнав порядок складання внутрішніх описів спадкових справ. Відтепер до нього вносяться лише нотаріальні документи, тобто:

– свідоцтва про право на спадщину,

– свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього подружжя),

– договори про поділ спадщини, зміну розміру часток, зміну черговості одержання права на спадкування.

 

До 1 серпня продовжено спеціальні обов’язки постачальників електроенергії

30.06.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 483 і від 28 квітня 2021 р. № 439» від 29 червня 2021 р. № 659, якою продовжено до 1 серпня 2021 р. дію чинного ПСО.

Наразі Міністерство енергетики України спільно з учасниками ринку працює над розробкою нової моделі ПСО, яка дасть змогу захистити соціально вразливі верстви населення через зниження та прогнозованість тарифу, а також забезпечити підприємствам генерації можливість для модернізації виробничих потужностей та стабільної роботи.

Нагадаємо, ПСО – покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

 

Визначено критерії спроможності значного інвестора

30.06.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до заявника щодо фінансової спроможності для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями» від 23 червня 2021 р. № 648.

Такий заявник повинен відповідати всім критеріям щодо фінансової спроможності, а саме:

– критерію достатності власного капіталу. Власний капітал означає різницю між вартістю всіх активів та вартістю всіх зобов’язань та виражений у розмірі статутного капіталу, нерозподіленого прибутку, резервних фондів та в інших формах власного капіталу заявника.

За критерієм достатності власного капіталу заявник, а також материнські компанії та/або особи, пов’язані із заявником відносинами контролю, разом повинні мати власний капітал у розмірі не менше 20 відсотків запланованого розміру значних інвестицій в об’єкти інвестування станом на кінець останнього фінансового року, що підтверджується аудиторським звітом;

– критерію достатності чистого операційного грошового потоку. Чистий операційний грошовий потік означає доступні грошові кошти, отримані від операційної діяльності за вирахуванням витрат у процесі ведення операційної діяльності.

За критерієм достатності чистого операційного грошового потоку заявник, а також материнські компанії та/або особи, пов’язані із заявником відносинами контролю, разом повинні мати чистий операційний грошовий потік у розмірі не менше 20 відсотків запланованого розміру значних інвестицій в об’єкти інвестування на кінець останнього фінансового року, що підтверджується аудиторським звітом;

– критерію наявності джерел фінансування для покриття значних інвестицій. Наявність джерел фінансування для покриття значних інвестицій означає можливість заявника, а також материнських компаній та/або осіб, пов’язаних із заявником відносинами контролю, забезпечити власними та/або залученими коштами здійснення значних інвестицій в об’єкти інвестування протягом строку реалізації інвестиційного проекту.

За критерієм наявності джерел фінансування для покриття значних інвестицій заявник, а також материнські компанії та/або особи, пов’язані із заявником відносинами контролю, разом повинні підтвердити наявність джерел фінансування для здійснення значних інвестицій в об’єкти інвестування у повному обсязі за рахунок власних та/або залучених коштів.

Відповідність критеріям щодо фінансової спроможності заявника для реалізації інвестиційного проекту підтверджується шляхом подання у складі заявки відповідних документів у паперовій формі до Мінекономіки або в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (у разі технічної можливості).

Також передбачено вимоги до:

– юридичної особи, що забезпечуватиме фінансування інвестиційного проекту щодо критеріїв фінансової стійкості, рентабельності та ліквідності;

– суб’єктів аудиторської діяльності заявника;

– надійності банку заявника.

 

Колізію зі скасуванням лікарняних в разі невиробничих травм виправили

30.06.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності» від 13 квітня 2021 р. № 1380-IX.

Новою редакцією п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї, серед іншого, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві.

«Документ повертає людям право на отримання матеріальної допомоги з Фонду соціального страхування України у період тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві (так званих лікарняних). Через законодавчу колізію ці виплати були скасовані після внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які вводяться в дію з 30 червня 2021 року. Це могло спричинити недоотримання лікарняних 2,5 млн осіб. Закон виправляє колізію та відновлює право на одержання цієї матеріальної допомоги», – повідомили в Офіційному інтернет-представництві Президента України.

 

Новий порядок застосування заходів впливу до адвокатів і нотаріусів в разі порушення вимог фінмоніторингу

 

30.06.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про деякі питання застосування заходів впливу Міністерством юстиції України» від 10 червня 2021 р. № 2112/5, яким затверджено:

1) Порядок розгляду Міністерством юстиції України та територіальними органами Міністерства юстиції України справ про порушення вимог законодавства, що регулює діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та застосування заходів впливу;

2) Положення про Комісію Міністерства юстиції України/територіального органу Міністерства юстиції України з питань застосування заходів впливу за порушення вимог законодавства, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Зокрема дія Порядку поширюється на суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції України, а саме: адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; нотаріусів; суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги; осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами.

Розгляд справ та застосування до суб’єкта заходів впливу здійснюється Комісією, яка розглядає справу на підставі документів, в яких зафіксовані факти порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, виявлені посадовими особами Мін’юсту/територіального органу Мін’юсту під час здійснення нагляду за діяльністю суб’єктів, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних.

За результатами розгляду справи Комісія приймає одне з таких рішень:

1) про застосування заходів впливу до суб’єкта;

2) про закриття провадження у справі.

Комісія приймає рішення про застосування до суб’єкта таких заходів впливу:

1) про винесення письмового застереження суб’єкту;

2) про підготовку подання до відповідного органу, який має право прийняти рішення про анулювання ліцензії/свідоцтва та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, з провадженням якої в особи виникає статус суб’єкта, у встановленому законодавством порядку;

3) про покладення на суб’єкта обов’язку відсторонити від роботи посадову особу такого суб’єкта;

4) про накладення штрафу на суб’єкта;

5) про укладення Мін’юстом/територіальним органом Мін’юсту письмової угоди із суб’єктом, за якою суб’єкт зобов’язується сплатити визначене грошове зобов’язання та вжити заходів для усунення та/або недопущення в подальшій діяльності порушень вимог законодавства у сфері запобігання та протидії, забезпечити підвищення ефективності функціонування та/або адекватності системи управління ризиками тощо.

Рішення про застосування заходів впливу до суб’єкта приймається Комісією протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Підставами для закриття провадження у справі є:

1) установлення Комісією під час розгляду справи факту відсутності порушень суб’єктом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії;

2) неприйняття Комісією рішення за результатами розгляду матеріалів справи протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення;

3) установлення Комісією під час розгляду справи факту припинення діяльності (ліквідацію) суб’єкта.

Водночас, визнано такими, що втратили чинність, накази Міністерства юстиції України від 28 травня 2015 р. № 810/5 та від 28 травня 2015 р. № 811/5.

 

Перевіряти набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення будуть нотаріуси

01.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України» від 16 червня 2021 р. № 637, дія якого не поширюється на відносини, пов’язані з набуттям права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення територіальною громадою чи державою.

Перевірка відповідності набувача права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним ст. 130 Земельного кодексу України, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа, проводиться нотаріусом.

Перевірка набувача проводиться до посвідчення нотаріусом правочину про відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Перевірка відповідності власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним ст. 130 Земельного кодексу України, проводиться органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Для цілей цього Порядку загальною площею земельних ділянок сільськогосподарського призначення вважається сумарна площа земельних ділянок, які належать до земель сільськогосподарського призначення відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України та які перебувають у власності особи (у тому числі земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які належать юридичній особі, учасником (акціонером, членом) якої є відповідна особа) на момент перевірки набувача або власника.

Перевірка набувача або власника включає:

– встановлення особи набувача;

– встановлення кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;

– перевірку факту перебування набувача, учасників (акціонерів, членів), кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи під дією спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції»;

– перевірку належності набувача, учасників (акціонерів, членів), кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до громадянства держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

– перевірку факту перебування юридичної особи – набувача, утвореної згідно із законодавством України, під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, сформованого в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та оприлюдненого на офіційному веб-сайті Держфінмоніторингу;

– перевірку факту включення набувача, учасників (акціонерів, членів), кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, сформованого Держфінмоніторингом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

– перевірку джерел походження коштів набувача або інших активів у разі набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами;

– перевірку факту виділення земельної ділянки сільськогосподарського призначення за рахунок земельної частки (паю) та її розташування стосовно державного кордону України;

– визначення загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України та юридичної особи, учасником (акціонером, членом) або кінцевим бенефіціарним власником якої він є.

За результатами перевірки набувача нотаріус складає протокол проведення перевірки набувача за формою згідно з додатком до Порядку, який виготовляється не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса, а другий передається набувачу. Відповідальність за достовірність внесеної до протоколу інформації несе нотаріус, який проводив таку перевірку.

У разі виявлення порушення вимог ст. 130 Земельного кодексу України орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, готує матеріали за результатами проведеної перевірки для подання позову до суду про конфіскацію відповідної земельної ділянки.

 

У сфері будівництві зменшать паперовий документообіг

 

01.07.2021 Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді ухвалити у першому читанні за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» № 5655.

Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що після ухвалення цього проекту відбудеться низка важливих змін, зокрема завдяки розширенню можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництві буде мінімізовано паперовий документообіг.

Також спроститься реєстрація прав на виконання підготовчих і будівельних робіт, буде переглянута система містобудівного контролю.

Водночас відбудеться розмежування повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та юридичних осіб.

 

Нові ставки ввізного мита на товари легкої промисловості

01.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до розділу XI Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на товари легкої промисловості» від 19 лютого 2021 р. № 1261-IX, яким групи 50 – 59 розд. XI Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», викладено у новій редакції.

Зокрема встановлено пільгові ставки ввізного мита у розмірі 0 % на сировину, що не виробляється в Україні (шовк, вовна, тонкий та грубий волос тварин; пряжа і тканини з кінського волосу, бавовна, інші рослинні текстильні волокна; пряжа з паперу і тканини з паперової пряжі).

Також встановлено пільгові ставки ввізного мита в розмірі від 1 до 8 % на готову продукцію – тканини, фетр і повсть, сітки плетені, шпагат і канати тощо.

Окрім цього, підвищено до 10 % повні ставки ввізного мита на товари легкої промисловості за тими товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД, де такі ставки менші 10 %.

 

 

Одноразовий виїзд з тимчасово окупованої території на транспортному засобі  дозволено з копією реєстраційної картки ТЗ

01.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 367 і від 17 липня 2019 р. № 815» від 26 травня 2021 р. № 533, якою внесено зміни до Порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї і Порядку в’їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій.

Змінами передбачено, що переміщення через контрольний пункт в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію та з неї транспортних засобів (мопедів, мотоциклів, легкових автомобілів, які відповідно до Правил дорожнього руху належать до категорій А1, А, В відповідно) дозволяється за наявності реєстраційного документа на транспортний засіб, а для водіїв, які не є власниками транспортних засобів, – за наявності довіреності на право керування транспортним засобом, засвідченої органом або особою, які вчиняють нотаріальні дії відповідно до Закону України «Про нотаріат».

У разі втрати реєстраційного документа на транспортний засіб або непридатності його для подальшого користування власник транспортного засобу або особа, що експлуатує такий транспортний засіб на законних підставах, або їх уповноважені представники можуть здійснити одноразовий виїзд на цьому транспортному засобі з тимчасово окупованої території на підставі копії реєстраційної картки транспортного засобу, яка підтверджує державну реєстрацію цього транспортного засобу на території України.

Копія реєстраційної картки транспортного засобу видається територіальними сервісними центрами МВС на підставі документа, що посвідчує особу, підтверджує повноваження представника (у разі звернення через уповноваженого представника), та заяви, поданих власником транспортного засобу або його уповноваженим представником у день подання відповідної заяви.

 

Ринок земель сільськогосподарського призначення відкрито

01.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 р. № 552-IX.

Зокрема тепер власники та користувачі земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, зобов’язані надавати право сервітуту для забезпечення проходу (проїзду) іншим власникам та користувачам земельних ділянок до належної їм на відповідному праві земельної ділянки (ч. 6 ст. 37-1 Земельного кодексу).

Новою редакцією ст. 130 «Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» ЗК передбачено, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Це положення втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі відповідного рішення.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі відповідного рішення, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:

1) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

2) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;

3) особами, які належать або належали до терористичних організацій;

4) юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;

5) юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;

6) юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

7) фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;

8) юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати десяти тисяч гектарів. Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але не більше десяти тисяч гектарів.

Порушення вказаних вимог є підставою для визнання правочину, за яким набувається право власності на земельну ділянку, недійсним, а також для конфіскації земельної ділянки.

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться в безготівковій формі.

Не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.

Також встановлено, що до 1 січня 2030 р. ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.

Окрім цього, Законом внесено зміни до ст.ст. 131, 143, 145, розд. X «Перехідні положення» ЗК, ч. 1 ст. 354 ЦК, ст. 55 Закону України «Про нотаріат», ст. 30 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про санкції», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч. 3 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

 

Держгеокадастр подаватиме позови про конфіскацію земельної ділянки

01.07.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 р. № 483 і від 14 січня 2015 р. № 15» від 11 листопада 2020 р. № 1104, якою передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, подає до суду позов про конфіскацію земельної ділянки у випадках, визначених законом.

Також Перелік відомостей, обмін якими здійснюється в процесі інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром, іншими кадастрами та інформаційними системами новим пунктом – «Дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Верховна Рада підтримала деолігархізацію

 

02.07.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проект Закону «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» № 5599.

Міністр юстиції України Денис Малюська пояснив, що документ визначає критерії, за якими особа вважається такою, що має значну економічну або політичну вагу в суспільному житті, тобто є олігархом.

«Всього є чотири ознаки, за якими визначатиметься, чи є та чи інша особа олігархом. Для того, щоб особа була визнана олігархом, достатньо трьох з чотирьох підстав», – зауважив Д. Малюська.

Пропонується створити Реєстр олігархів та визначити порядок включення осіб до Реєстру та наслідки такого включення. Рішення про включення до цього реєстру прийматиме Рада національної безпеки і оборони України за поданням будь-якого члену РНБО, Кабінету Міністрів України, СБУ, Нацбанку або Антимонопольного комітету.

Внаслідок прийняття рішення про включення особи до Реєстру олігархів встановлюються обмеження для таких осіб, які включають заборону фінансування політичних партій, пряму або опосередковану заборону участі у великій приватизації, подання декларацій, а також обов’язкове декларування топ-чиновниками контактів з олігархами або їх представниками.

Також визначено правові підстави для прийняття рішення про виключення осіб з Реєстру олігархів та встановлює, що у разі його прийняття, він діятиме протягом 10 років з дня набрання ним чинності.

 

У містобудуванні зменшать паперовий документообіг

 

02.07.2021 Верховна Рада прийняла в першому читанні проекти Законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» № 5655 та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності» № 5656.

Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов пояснив, що запропоновані проектом № 5655 зміни стосуються, зокрема:

– мінімізації паперового документообігу між суб’єктами містобудування;

– цифровізації процесів та реєстраційних процедур у будівництві;

– розмежування містобудівного контролю та державного містобудівного нагляду у сфері містобудівної діяльності;

– посилення ролі органів місцевого самоврядування, зокрема вони отримають розширені повноваження з контролю об’єктів будівництва, які будуються самочинно;

– визначення учасників будівництва, їх прав та обов’язків, а також відповідальності кожного з них тощо.

Проект № 5656 має забезпечити комплексну реформу системи архбудконтролю та системи надання адміністративних послуг з державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності.

 

Комітети з питань винагород, ризиків та аудиту системно важливих банків очолюватимуть незалежні директори

 

02.07.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» (законопроект № 4367).

Національний банк пояснив, що ним передбачено, що корпоративне управління в банках буде зміцнюватися через підвищення відповідальності ради та правління за ухвалені рішення, встановлення додаткових вимог до членів ради та правління банку, зокрема щодо їхньої колективної придатності.

Рада банку отримає більше повноважень – розширюється перелік питань, що належать до виключної компетенції ради банку, зокрема щодо проведення оцінки діяльності правління, визначення політики винагород в банку, затвердження та контролю дотримання кодексу етики, політики запобігання, виявлення та управління конфліктами інтересів у банку. Рада системно важливого банку буде зобов’язана створити три постійно діючі комітети: з питань аудиту, з управління ризиками, з питань винагород, які мають очолюватися незалежними директорами.

Удосконалюються вимоги до системи внутрішнього контролю в банках, яка має бути інтегрована в систему корпоративного управління. Система внутрішнього контролю має базуватися на застосуванні моделі трьох ліній захисту, що передбачає її організацію на рівні бізнес-підрозділів та підрозділів підтримки діяльності банку, підрозділів з управління ризиками та контролю за дотриманням норм (комплаєнс), а також внутрішнього аудиту.

Запроваджуються нова структура капіталу, нові вимоги до формування банками буферів капіталу, встановлюються вимоги щодо забезпечення банками достатності капіталу та ліквідності з урахуванням ризиків, притаманних їхній діяльності.

Також запроваджується коефіцієнт левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів та позабалансових зобов’язань банку.

Вимоги щодо нової структури капіталу, нормативів достатності капіталу, які базуються на новій структурі капіталу, а також вимоги щодо достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності набирають чинності через три роки після опублікування Закону.

Розширюються наглядові повноваження Національного банку у сфері нагляду через здійснення ризик-орієнтованого нагляду, забезпечення оперативного реагування на погіршення стану платоспроможності та ліквідності банку. В основу нових наглядових інструментів закладено оцінку ризиків та якості управління цими ризиками в банку. Регулятор застосовуватиме принцип пропорційності у визначенні обсягу, періодичності та вжиття наглядових дій до банків залежно від рівня їхніх ризиків та системного впливу.

Зокрема Національний банк отримає повноваження щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів, які ґрунтуватимуться на результатах здійснення НБУ наглядового процесу. У межах наглядового процесу регулятор визначатиме необхідний рівень капіталу та ліквідності банків з урахуванням оцінки їхнього фінансового стану, бізнес-моделі, профіля ризиків, якості корпоративного управління.

Національний банк також визначатиме й оцінюватиме наявність у членів ради, правління банку спільних знань, навичок, професійного та управлінського досвіду, а також ефективність управління та контролю за діяльністю банку радою та правлінням банку. Регулятор може вимагати зміни персонального складу ради та/або правління банку, якщо поточний склад цих органів не здатний забезпечувати ефективне управління та контроль за його діяльністю.

Крім того, Національний банк отримає право вимагати заміни головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку, якщо їхня професійна придатність або ділова репутація не відповідають вимогам, встановленим регулятором.

Закон також уточнює окремі норми банківського законодавства, зокрема щодо ліцензування банків, погодження набуття істотної участі в банках та вимог до структур власності банків, консолідованого нагляду за банківськими групами.

 

Новий страховий інструмент державної підтримки аграріїв

 

05.07.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення правового регулювання страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (законопроект № 5104).

Національний банк пояснив, що аграрії зможуть застрахувати свою продукцію та отримати від держави компенсацію частини вартості страхового платежу (страхової премії). Йдеться про відшкодування до 60% страхової премії.

До об’єктів страхування, які підлягають захисту, належатимуть посіви, урожай агрокультур, багаторічні насадження та їх урожай, сільськогосподарські тварини, риба, водні біоресурси, сім’ї бджіл з їх продуктами, а до страхових ризиків, від яких можна буде застрахуватися, віднесено зокрема: морози, повені, зливи, посухи, нещасні випадки, інфекційні хвороби тощо.

Закон пропонує прозорий механізм участі страхових компаній. Вони повинні мати відповідну ліцензію (на здійснення страхування сільськогосподарської продукції), відповідати вимогам Закону України «Про страхування» та додатковим вимогам Національного банку, а саме – мати відповідний досвід, прозору структуру власності, бути платоспроможними, дотримуватися обов’язкових нормативів тощо.

Відшкодування агарним виробникам частини страхової премії здійснюватиме Міністерство аграрної політики та продовольства України. Страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою може бути запроваджено вже з кінця 2021 р.

 

У разі загибелі та поховання в один день трьох та більше військовослужбовців в Україні оголосять День національної жалоби

 

05.07.2021 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України» щодо військового поховального ритуалу» (законопроект № 4636-1).

Міністерство у справах ветеранів пояснило, що тепер в Україні встановлено порядок поховання та проведення військового поховального ритуалу з почесною вартою військовослужбовців, які загинули під час захисту незалежності та територіальної цілісності України, або виконання обов’язків військової служби, померлих або загиблих учасників бойових дій, учасників АТО/ООС.

Передбачено, що на час військового поховання у містах рекомендують скасувати усі масові та розважальні заходи, а у разі загибелі та поховання в один день трьох та більше військовослужбовців, які загинули під час виконання завдань за призначенням, в Україні оголошується День національної жалоби.

Перевезення військовослужбовця, який загинув або помер під час виконання обов’язків військової служби до місць прощання, вшанування та поховання відбувається за державні кошти.

Прощання проводиться у місці, узгодженому з родичами, близькими особами, а у разі їх відсутності – з посадовою особою, яка приймала рішення про проведення військового поховального ритуалу. За згодою родичів під час прощання може проводитися релігійний ритуал.

 

300 млн грн на діагностику новонароджених для запобігання генетичним захворюванням

05.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні» від 17 червня 2021 р. № 1563-IX, яким збільшено на 300 млн грн видатки для Міністерства охорони здоров’я на розвиток системи розширеного неонатального скринінгу.

«Ці кошти будуть спрямовані на оснащення лабораторним обладнанням експертного та двох регіональних центрів неонатального скринінгу, що дасть змогу здійснювати в Україні ранню досимптомну діагностику новонароджених для запобігання розвитку генетичних захворювань», – повідомили в Офіційному інтернет-представництві Президента України.

 

Угоду між Україною та США про співробітництво у сфері науки та технологій продовжено на 5 років

05.07.2021 Набрав чинності Закон України «Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про продовження дії Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про співробітництво у сфері науки та технологій» від 3 червня 2021 р. № 1522-IX.

«Уряди двох країн підписали Угоду про співробітництво у сфері науки та технологій  4 грудня 2006 року в місті Вашингтоні. Проте термін її дії закінчився у 2019 році. Тому 9 липня 2019 року уряди України та США домовилися про продовження дії документа на додатковий п’ятирічний період, починаючи з 26 травня 2019 року», – повідомили в Офіційному інтернет-представництві Президента України.