Війну перенесли на третій рік і не шукатиме компромісу з Росією

Війну перенесли на третій рік
Захід не шукатиме компромісу з Росією
Представники провідних західних держав відзначили другу річницю конфлікту в Україні. Незважаючи на невдачі ЗСУ, вони продемонстрували її неослабну підтримку, провівши у Києві серію зустрічей, включаючи віртуальний саміт G7. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, яка очолила «Групу семи», відвідала Київ разом з лідерами Бельгії та Канади, а також головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн, щоб заявити про відсутність у союзників втоми від України та їхню готовність до нового раунду протистояння з Росією. За підсумками саміту G7 прийнято комюніке, основні положення якого – від невизнання підсумків майбутніх президентських виборів у нових російських регіонах до обіцянки змусити Москву “відшкодувати збитки” Україні із заморожених російських активів – виключають можливість компромісу з Росією у 2024 році.

Пам’ятні заходи, присвячені другій річниці початку конфлікту в Україні, розпочалися на злітно-посадковій смузі аеропорту Гостомеля, куди вийшли прем’єри Канади та Італії Джастін Трюдо та Джорджа Мелоні, президент України Володимир Зеленський, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та прем’єр Бельгії
Пам’ятні заходи, присвячені другій річниці початку конфлікту в Україні, розпочалися на злітно-посадковій смузі аеропорту Гостомеля, куди вийшли прем’єри Канади та Італії Джастін Трюдо та Джорджа Мелоні, президент України Володимир Зеленський, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та прем’єр Бельгії

Пам’ятні заходи, присвячені другій річниці початку конфлікту в Україні, розпочалися на злітно-посадковій смузі аеропорту Гостомеля, куди вийшли прем’єри Канади та Італії Джастін Трюдо та Джорджа Мелоні, президент України Володимир Зеленський, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн та прем’єр Бельгії

Приурочена до другої річниці початку бойових дій в Україні серія заходів у Києві за участю низки західних лідерів розпочалася минулої суботи в одному із знакових місць конфлікту — аеропорту Гостомелю. На злітно-посадковій смузі, на яку один за одним виходили та обіймалися з Володимиром Зеленським прем’єр-міністри Італії, Канади та Бельгії Джорджа Мелоні, Джастін Трюдо, Олександр де Кроо та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, і було дано старт зустрічам із західними союзниками цього пам’ятного дня. Тут же було поставлено в один ряд п’ять стійок із мікрофонами, у яких розташувалися західні лідери, тоді як Володимир Зеленський зайняв місце у центрі. Звертаючись до гостей, Володимир Зеленський перерахував їх поіменно і заявив, що останні два роки продемонстрували повну єдність із західними союзниками.

Звідси Володимир Зеленський виголосив і своє звернення до нації з нагоди другої річниці військового конфлікту з Росією. «Це можна висловити однією пропозицією. Два роки тому ми вогнем зустріли тут висадку ворожих військ. Через два роки ми вітаємо тут наших друзів і партнерів», — проголосив Володимир Зеленський.

Мимоволі сьогодні кожен українець згадує той день. І кожен має своє 24 лютого»,— продовжував він, повторюючи думку про те, що майбутня перемога України не викликає у нього сумнівів.

«Ми стали на 730 днів ближчими до перемоги. Хтось чекає на якогось віщуна, який скаже, коли вона настане. Але мільйони українців просто пам’ятають слова Кобзаря: “Боріться та переможіть”»,— закликав український лідер.

Західні лідери, які були присутні в Гостомелі, були не єдиною групою підтримки, яка прибула цього дня в Україну. Президент Франції Емманюель Макрон, який не зумів прилетіти до Києва, надіслав в українську столицю главу МЗС Стефана Сежурне. А глава МЗС Німеччини Анналена Бербок відвідала з неоголошеним візитом до Одеси, де близько чверті години провела у бомбосховищі через повітряну тривогу. Співрозмовником глави МЗС Німеччини став її український колега Дмитро Кулеба. На спільній прес-конференції з пані Бербок він запропонував їй змінити написання Одеси німецькою мовою, щоб воно писалося з однією літерою «с», як в українській, а не з двома, як у російському варіанті (раніше МЗС Німеччини змінило у своїх документах написання Києва німецькою мовою).

Серед західних політиків, які прибули в Україну у другі річниці початку конфлікту, також були екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський та екс-прем’єр Великобританії Борис Джонсон.

«Лише запрошення України до НАТО дасть Європі та світу реальні шанси повернутися до справжньої безпеки. Його Україна прагне отримати на саміті альянсу у Вашингтоні влітку 2024 року», – написав Борис Джонсон у своєму Telegram-каналі.

Прибуття до Києва Бориса Джонсона мало символічний зміст, враховуючи, що його зусиллями навесні 2022 року було зірвано мирні переговори у Стамбулі. Про це нагадав генконсул Росії у Стамбулі Андрій Буравов. «У березні 2022 року йшли переговори між російською та українською сторонами і видався добрий шанс для досягнення політичного рішення. На той час було узгоджено низку кроків, які могли призвести до досягнення компромісу у майбутньому. Росія тоді як жест доброї волі відвела військових з околиць Києва. Однак Захід, зокрема екс-прем’єр Британії Джонсон, переконав Київ не йти на мирну угоду з Росією, після цього Київ, можна сказати, викинув у сміття всі домовленості», – заявив глава російської дипмісії у Стамбулі, перерахувавши обставини російського відходу з Гостомелю.

Готовність не послаблювати військову підтримку України була продемонстрована союзниками на тлі невдач ЗСУ, останньою з яких стала втрата Авдіївки. При цьому буквально за день до свого звернення до нації, в якому Володимир Зеленський висловив упевненість у перемозі України, під час зустрічі з делегацією американських конгресменів на чолі з лідером демократичної більшості в Сенаті Чаком Шумером український президент висловив протилежні речі — він міркував про реальність поразки. Києва. «Президент Зеленський сказав мені і нашій делегації, що Україна програє війну з жахливими наслідками для українського народу, США, демократії та свободи без цієї життєво важливої допомоги»,— повідомив Чак Шумер, закликавши Палату представників ухвалити схвалений у лютому Сенатом законопроект про фінансування України, Ізраїлю та Тайваню.

Тим часом у другі роковини СВО американський журнал Time виступив із похмурим пророцтвом. «Адміністрація Байдена абсолютно правильно попереджає, що без подальшої масштабної військової допомоги США український опір, швидше за все, зазнає краху цього року. Але американські чиновники також мають визнати, що навіть якщо ця допомога буде продовжуватися, немає жодних реальних шансів на повну перемогу України ні наступного року, ні ще через рік», — зазначає видання.

У свою чергу, колишній посол України в Німеччині Андрій Мельник в інтерв’ю німецькій Tagesspiegel висловив несподіване припущення, що західні союзники Києва мали б почати зондувати ґрунт щодо можливих домовленостей з Росією. “На мою особисту думку, було б принаймні розумно, якби наші союзники могли непомітно з’ясувати в Москві, чи існує реальна готовність до компромісу”, – повідомив Tagesspiegel Андрій Мельник.

Однак прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні, під головуванням якої після зустрічі у Гостомелі пройшов віртуальний саміт G7, дала зрозуміти, що у 2024 році «сімка» шукатиме не компроміси, а нові важелі тиску на Москву. «Плутати слово «світ» з «капітуляцією», що часто звучить, як це роблять деякі люди,— це лицемірний підхід, який ми ніколи не розділимо»,— заявила в Києві Джорджа Мелоні.

За підсумками саміту «сімки» було прийнято заяву, в якій йдеться: «Ми продовжимо підвищувати вартість війни для Росії, підривати джерела доходів Росії та перешкоджати її зусиллям зі створення своєї військової машини».

Численні положення програмного документа G7 на 2024 рік вказують на те, що західна коаліція не має наміру знижувати темп військової та політичної підтримки Києва. «Ми ніколи не визнаємо ні минулих, ні майбутніх так званих виборів, проведених Росією на території України, ні їх результатів. Заявлений намір Росії провести голосування на президентських виборах в українських регіонах є кричущим порушенням суверенітету України», – йдеться у комюніке G7.