На яких умовах Україна отримала кредит від МВФ?

Київ отримав близько 700 млн. дол. другого траншу від МВФ. Фонд надав гроші та схвалив пролонгацію чинної кредитної програми stand-by до червня 2022 року. Україна має ще сім місяців, щоб спробувати отримати решту 2,2 млрд дол. в рамках кредитної лінії.

Постає питання на яких умовах Україна отримала кредит від МВФ, адже тягнули до останнього і поспішали як могли

Крім гострої потреби уряду отримати в кінці року ці кошти, було обумовлено ​​закінченням терміну діючої кредитної програми.

Хід дискусії про можливість продовження цієїпрограми були не за українською стороною. МВФ максимально затягував переговорний процес, зміцнюючи переговорну позицію. І замість траншу “з надбавкою” Україна отримала складні умови продовження старої кредитної програми “з добавкою”.

При цьому вимоги кредиторів можуть розширитися, незалежно від успішності виконання базових умов, наголосив у коментарі засновник компанії Performance Managment Сергій Сароян.

“Слід розуміти, що формальне виконання структурних маяків ще не означає отримання нового траншу. Ще наприкінці минулого року уряд говорив про те, що виконав все необхідне, однак грошей отримано не було. Кредитори стежать за внутрішніми процесами, висловлюють свої побоювання тими чи іншими конкретними випадками, наприклад, призначенням голови САП і натякають на можливі проблеми з отриманням траншу”, – зазначив експерт.

Три структурні основи “stand-by+”

Можна виділити три блоки умов:

• Комплекс заходів щодо коригування бюджетно-податкової політики.
• Дотримання та посилення дисципліни в монетарній політиці.
• Боротьба з корупцією та реалізація окремих реформ (наприклад щодо судової системи тощо).

Перший блок включає:

– скорочення дефіциту бюджету рівня 3,5% ВВП;

– зниження фіскальних ризиків, пов’язаних із квазіфіскальними операціями, у тому числі в енергетиці (ринкові та лише ринкові ціни);

– перекрити податкові лазівки, покращити бази оподаткування для податку на прибуток підприємств, покращити адміністрування акцизів, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з продажу нерухомості та надходжень від рентної плати;

– захищати соціально вразливі верстви населення, впровадивши “прозорі заходи захисту”.

Другий блок включає вимоги щодо:

– Забезпечення незалежності центрального банку;

– зосередження грошово-кредитної політики на поверненні інфляції до цільового рівня (до позначки 5% +/- 1 пункт);

– забезпечення фінансового здоров’я банків, у тому числі через належне управління;

– Поновлення надійного банківського кредитування приватному сектору.

Третій блок:

– Просування судової реформи;

– боротьба з корупцією та посилення незалежності вертикалі антикорупційних органів;

– Зниження ролі держави в економіці.

Оцінюючи умови Фонду, наш експерт Сергій Сароян зазначив, що, виносячи оцінку (не)успішності їх виконання, Фонд може виходити ще й з якихось відокремлених міркувань.

Адже багато в цьому процесі залежатиме саме від волі МВФ, а не створення антикорупційних органів, прийняття законопроектів та іншого. В основному це все обговорюється за зачиненими дверима і не виноситься на публіку.

Економічний експерт Сергій Салівон у розмові зі ЗМІ загострив увагу на умови кредиторів, яка стосується обмеження “квазіфіскальних операцій” в енергетиці. Так, “офіційно перераховані МВФ загальні умови, під які видається транш, якоюсь надновиною не є. Щось подібне кочує з одного меморандуму в інший. Але їх розшифрування по енергетичній частині прекрасне. Адже йдеться про повне припинення регулювання державою комунальних тарифів для населення. Виконання цієї умови призведе до кратного зростання комунальних тарифів. Наприклад, газ із доставкою замість нинішніх приблизно 10 гривень цілком може коштувати 40 гривень за кубометр. Кіловатт електроенергії може зрости до 4 гривень.

Предметна оцінка “маячків” першого блоку визначає складну установку від кредиторів: менше витрачати – більше заробляти; більше заощаджувати – ще більше повертати кредиторам. Скорочувати витрати уряд, очевидно, буде за статтею соціальних витрат, зберігаючи лише видимість процесу “індексації” основних соцвиплат, допомог та інших пільг.

Втім, з урахуванням того, як великий бізнес  не горить бажанням платити за рахунками, і майстерно цього уникає, а уряд навряд чи зможе заробляти на пересічних громадянах. Перекриття “податкових лазівок” та “покращення адміністрування”, влада спробує максимально гранично скрупульозно промацати кишені, гаманці та матраци, насамперед, “маленьких українців” та малого бізнесу, з якими боротися якось простіше та ефективніше, ніж із олігархами. Більше того, як пояснив вище експерт, тарифний “пилосос” ЖКП працюватиме сильніше.

У монетарному блоці простежується своєрідна послідовність побажань МВФ. Відновлення банківського кредитування реального сектора економіки на належному рівні просто суперечить установці кредиторів на жорстке таргетування інфляції. Тим більше за умови “незалежності” НБУ, який ні за що в економіці не відповідає.

Неможливо пожвавити кредитування економіки (реального сектора) за утримування високої облікової ставки з прицілом придушення інфляції. Це, як відомо, є взаємовиключні речі.

Третій блок вимог практично дослівно свідчить, що антикорупційна вертикаль (кримінального та іншого переслідування), як і судова система (винесення вироків переслідуваним) нічого не дає державі.

“Я не бачу шансів для влади реалізувати такі заходи і при цьому всидіти у своїх кріслах. Якщо тільки реалізувати і одразу втекти за кордон, залишивши таку спадщину на майбутне. Але швидше все ж таки якось тягтимуть, намагатимуться не виконувати або виконувати дуже частково”. Гроші вже отримані. Навіть незважаючи на те, що попередні умови повністю не були виконані”, – зазначив Сергій Салівон.

Експерт вважає, що нинішнє рішення про виділення траншу багато в чому є політичним. “Напевно, є розрахунок, що, залишаючись скалкою у п’яті у Росії, наступного разу гроші отримаємо теж натомість на обіцянки і часткове виконання попередніх умов. А у Вашингтоні при цьому не поспішають – вони їдять слона по шматочках, все більше закріплюючи колоніальний статус України. А гроші з колонії вони вже якось повернуть. І з гарним прибутком від вкладення”, – додав економіст.

Загалом експерти по різному ставляться щодо корисності продовження співпраці з Фондом.

“Співпраця з МВФ вкрай корисна з двох причин. По-перше, це дозволяє зміцнити золотовалютний резерв, що корисно з макроекономічного погляду. По-друге, ці позики значно дешевші, ніж фінансування через євробонди та ОВДП. Ну, і нарешті, закордонні інвестори Високо цінують сам факт співпраці з МВФ і виділяють кошти лише якщо впевнені у збереженні продуктивних відносин країни з організацією, я думаю, не варто зайвий раз говорити про досить низьку репутацію України серед інвесторської спільноти через корупцію, внаслідок чого є високі ризики втрати коштів. розвитку економіки потрібні гроші, а отже, необхідно створювати всі умови для припливу капіталу», – сказав Сергій Сароян.

Діаметрально протилежну думку висловив Сергій Салівон: “Ні, звичайно, я не вважаю програму МВФ дієвим засобом, який допоможе подолати кризу. МВФ – це головна міжнародна фінансова організація, але діє вона, як і будь-яка фінансова організація, на користь своїх головних акціонерів. Різниця зі звичайною фінансовою організацією в тому, що її метою є просування не лише економічних, а й політичних цілей Вашингтона. Тому що за допомогою досягнення політичних цілей Вашингтон отримує можливість реалізовувати дедалі більше своїх економічних цілей.

Поки не має чіткого розуміння у влади а ні суверенних економічних, а ні національних політичних цілей, Україні залишається лише відчайдушно “колядувати” під дверима західних кредиторів. А ті неквапливо вирішують, чи сподобалася їм “колядка”, чи переконливо вона була виконана, і чи нагородити зневірених прохачів заохочувальною цукеркою. Перед самим Новим Роком.

За публікаціями у ЗМІ.