in ,

ПРО ПОНЯТТЯ ВИМАГАННЯ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ ВПЛИВОМ У СЛУЖБОВИХ ЗЛОЧИНАХ

👔 21.11.2022 Третя судова палата ККС ВС розглянула справу за №991/492/19, у якій депутат Київської обласної ради обвинувачувався в одержанні неправомірної вигоди за сприяння у поверненні вилученого поліцією автомобіля Особи 4, тобто за здійснення впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, що було поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України. При цьому, за результатами розгляду цієї справи, апеляційний суд перекваліфікував діяння депутата з ч.3 на ч.2 ст.369-2 КК України, виключивши з вироку суду першої інстанції посилання на вимагання як кваліфікуючу ознаку цього злочину.
🧑‍⚖️ Залишаючи без мін рішення першої та другої інстанцій, ВС звернув увагу на особливості визначення понять вимагання та зловживання впливом у складах службових кримінальних правопорушень.
📌 Так, відповідно до примітки до ст.354 КК України під вимаганням неправомірної вигоди необхідно розуміти вимогу про надання вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. При цьому прагнення особи уникнути встановленої, тобто законної процедури вирішення питання виключає факт вимагання в неї неправомірної вигоди. Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, що надає неправомірну вигоду, зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, установлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги тощо.
📌 Диспозиція ч.2 ст.369-2 КК України визначає як кримінально каране діяння прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або пропозицію чи обіцянку здійснити вплив за надання такої вигоди.
👥 Визначення конкретних осіб, на яких мав бути здійснений вплив, та реальність здійснення такого впливу не є обов`язковою ознакою складу вказаного кримінального правопорушення.
🗣️ Спосіб здійснення впливу і те, чи мав місце такий вплив, перебувають поза межами об`єктивної сторони вказаного кримінального правопорушення, а тому безпосередньо сам вплив на особу, уповноважену на виконання функцій держави, значення для кваліфікації за ч.2 ст.369-2 КК України не мають, а перебувають поза межами складу згаданого злочину. Фактично у ст.369-2 КК України йдеться про поведінку, що передує впливу на особу, уповноважену на виконання функцій держави.
👩‍⚖️ Крім того, ВС у постанові об`єднаної палати ККС ВС від 29.03.2021 (справа № 554/5090/16-к) зазначив, що зміст поняття «вплив» законодавець жодним чином не обмежує лише «впливом з використанням влади або службового становища», який є лише одним із способів вчинення цього злочину. Такий вплив полягає в тому, що службова особа завдяки своєму становищу вживає заходів до вчинення дій іншими особами (не підпорядкованими їй і які не перебувають від неї в службовій залежності), де використовує службовий авторитет, свої зв`язки зі службовими особами, інші можливості, обумовлені займаною посадою.
📝 У справі №991/492/19, виходячи із статусу, який займав засуджений, його службового авторитету, зв`язків тощо, Особа 4 обґрунтовано міг розраховувати, що пропозиції та обіцянки депутата за неправомірну вигоду здійснити вплив на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, є реальними.
📮 Постанова Третьої судової палати ККС ВС від 21.11.2022 у справі за №991/492/19: https://reyestr.court.gov.ua/Review/107805010

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Верховний суд Британії відмовив Росії у проведенні спрощеного провадження у справі про зобов’язання України щодо євробондів на $3 млрд

Предметом спору у справах за участі АРМА, є визнання недійсними договорів купівлі-продажу активу чи договорів управління активами…